Прихід Ліама Розенйора до «Челсі» надає йому унікальну можливість змінити історію Прем’єр-ліги щодо англійських менеджерів та головних тренерів. За майже 34 роки існування Прем’єр-ліги залишається значною аномалією те, що серед переможців чемпіонату не з’явилося жодного англійського імені.
Останнім англійцем, який здобув титул чемпіона, був Говард Вілкінсон. Нині 82-річний ветеран футболу підняв кубок з «Лідс Юнайтед» у сезоні 1991–1992, але в той час турнір мав назву Перша дивізіон. Відтоді 12 тренерів привели свої команди до тріумфу в Прем’єр-лізі, однак серед них жодного англійського наставника не було. Список домінували шотландець сер Алекс Фергюсон з 13 титулами та каталонець Пеп Гвардіола, який шість разів вигравав чемпіонат, керуючи «Манчестер Сіті».
На сьогодні Ліам Розенйор, якому 41 рік, є лише четвертим постійним англійським головним тренером у Прем’єр-лізі після свого переходу зі «Страсбура». Він приєднався до таких наставників, як:
– Шон Дайч з «Ноттінгем Форест»,
– Едді Хау з «Ньюкасл Юнайтед»,
– Скотт Паркер з «Бернлі».
Майкл Керрік очолює «Манчестер Юнайтед» тимчасово після звільнення Рубена Аморіма, але лише до кінця сезону. Команда «старих туристів» наразі має тривалий шлях до відновлення амбіцій щодо чемпіонства.
Цей низький показник англійських тренерів у Прем’єр-лізі суттєво відстає від складових провідних п’яти європейських чемпіонатів за національним представництвом керівників:
1. В Італії — 16 із 20 головних тренерів італійці.
2. В Іспанії — 11 із 20 керманичів іспанці.
3. У Німеччині — 12 із 18 наставників німці.
4. У Франції — 10 із 18 головних тренерів французи.
За всю історію Прем’єр-ліги, з урахуванням виконуючих обов’язки та тимчасових призначень, на її арені працювали 92 тренери, котрі не мають британського чи ірландського громадянства. Поточна турнірна таблиця очолюється Арсеналом під керівництвом Мікеля Артети, далі слідує Пеп Гвардіола з «Манчестер Сіті» та Унаї Емері, який очолює «Астон Віллу» — усі троє є вихідцями з Іспанії.
Отже, виникає питання: чому Прем’єр-ліга уникає англійських головних тренерів і чи зможе хтось перервати цю тривалу відсутність успішних англійських наставників?
