Ренесансні розписи приховувалися під шаром олійної фарби
У історичній кам’яниці, розташованій у самому серці Львова, під кількома шарами фарби було виявлено унікальні ренесансні розписи. Інтер’єр цього приміщення майже повністю був покритий олійною фарбою, яка, на жаль, значно пошкодила зображення. Проте фахівці реставраційної майстерні «Гарда» змогли провести ретельне відновлення залишків фресок. Про знайдені та відновлені розписи розповіла відома історикиня архітектури Тетяна Казанцева.
Кам’яниця, виконана у стилі ампір із барельєфами роботи Гартмана Вітвера, розташована на перетині вулиць Друкарської та Вірменської. Вона має дві адреси — Друкарська, 6, та Вірменська, 21. Історично будівля належала вірменським купцям.
Усередині приміщення присутні ренесансні хрестові склепіння з оздобленням у вигляді замкових каменів. Під час реставраційних робіт був виявлений прикрашений розписами інтер’єр тієї ж епохи.
Особливості кам’яниці:
– архітектурний стиль — ампір;
– барельєфи видатного скульптора Гартмана Вітвера;
– подвійна адреса: вул. Друкарська, 6 та вул. Вірменська, 21;
– початкові власники — вірменські купці;
– хрестові склепіння з замковими каменями;
– ренесансні розписи, що були ретельно відновлені.
«У Львові кількість відкритих ренесансних розписів можна порахувати на пальцях однієї руки. Є деякі інтер’єри, фрагменти різної ліпнини, колони, але фактично розписаних інтер’єрів надзвичайно мало. Тому знайдене зображення є дуже цінним», — зазначила реставраторка Ірина Гірна. Вона додала, що особливою цінністю є цілісність малюнка, адже поверх розписів була нанесена проста монохромна фарба, яку одразу було знято, без вибору між періодами оздоблення.
Відновлені елементи інтер’єру:
– медальйони із портретами на склепіннях, кожен з яких унікальний та виконаний вручну;
– ймовірність того, що на медальйонах зображені власники будинку;
– орнаменти медальйонів імітують позолоту;
– використання у портретах синього та червоного кольорів, що є традиційною палітрою XV століття.
На відміну від стелі, стіни кам’яниці мають розписи різних історичних періодів, серед яких:
– сецесійні сині квіткові мотиви;
– трафаретні зображення XIX століття.
Як повідомила Ірина Гірна, завдяки дослідженням головної архітекторки проєкту Олени Ляшкевич у архівах стало відомо, що за часів Австрійської імперії в цьому приміщенні діяла лабораторія для перевірки автентичності монет. Останні двадцять років будівля належала товариству «Просвіта». Інтер’єр на 90% був зафарбований олійною фарбою, що значно пошкодило розписи.
У сусідній кімнаті реставратори виявили до семи історичних шарів розписів, а також готичну цегляну кладку, що відображає багатошарову історію приміщення.
Історична довідка про будинок:
– триповерхова кам’яниця на вулиці Друкарській, 6;
– побудована на межі XVI–XVII століть;
– багаторазово перебудовувалася;
– на початку XIX століття фасад прикрашено декоративним фризом та алегоричними горельєфами у нішах другого поверху роботи Гартмана Вітвера;
– у міжвоєнний період тут розміщувалися торговий дім «Польмет», перукарня Штокеля та гуртівня шкіри Зайфельда;
– від 1989 року — приміщення Львівського обласного товариства української мови імені Тараса Шевченка;
– після реставрації тут планують відкрити ветеранський хаб.
Усі фото та відео — роботи Тетяни Казанцевої.