Журналістка-розслідувачка Олена Мудра повідомила в матеріалі видання Закарпаття.нет, який також передає Еспресо.Захід, про важливі факти, що стосуються поділу земель для будівництва інфраструктури на Свидовецькому хребті.
У травні 2025 року Ясінянська селищна рада Рахівського району ухвалила дозвіл на виготовлення проєктів землеустрою, а пізніше, восени, затвердила поділ тисяч гектарів території Свидовецького хребта на понад 430 земельних ділянок. Статус земель було змінено з «земель запасу» на «землі для сінокосіння і випасання худоби». Такий крок узгоджувався з вимогами чинного законодавства, оскільки кожна ділянка мала площу не більше 20 гектарів з метою подальшого продажу на торгах. За даними розслідування, обриси новоутворених ділянок співпадають із планами розташування лижних трас та зон курортної забудови.
Аналогічні дії здійснила Усть-Чорнянська селищна рада Тячівського району з протилежного боку хребта. Протягом кількох місяців депутати розділили великі площі Свидовецького хребта та полонини Красної на майже 300 нових ділянок, застосувавши ту ж аргументацію — підготовку до проведення земельних торгів.
За даними, що стали відомі в ході розслідування, існує прямий зв’язок між нарізаними земельними ділянками та планами компанії «УК “Вітряні парки України”», пов’язаної з екснардепом Максимом Єфімовим. Зазначена компанія вже має сервітутні права на декілька земельних ділянок і займається будівництвом вітроелектростанцій на полонині Руна з подальшими планами для Свидовця і Красної. Влітку 2024 року на Свидовці було встановлено щоглу для вимірювання швидкості вітру, а на Красній — аналогічну споруду, що з’явилася ще до оформлення відповідного дозволу від місцевої ради.
Разом із цим просуваються й курортні проєкти. Після того, як у жовтні 2024 року Верховний Суд скасував проєкт масштабного курорту «Свидовець», пов’язаний зі структурами Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, Ясінянська рада розпочала розробку нової містобудівної документації. Інтерес викликає тотожність контуру земельних ділянок із попередніми планами курортного проєкту. За відомими матеріалами, планується об’єднання курорту «Буковель» із майбутніми обʼєктами — «Бистриця», «Турбат» і «Свидовець» — в єдину туристичну систему. У квітні 2026 року Усть-Чорнянська селищна рада передала в оренду земельні наділи поблизу гори Підпула особі, близькій до бізнесових кіл народного депутата Ігоря Палиці, нібито для розвитку вівчарства.
### Що нині відбувається з полонинами Закарпаття
Будівництво вітроелектростанцій у високогірних районах Закарпаття триває вже декілька років і супроводжується численними порушеннями природоохоронного законодавства. Компанія «УК “Вітряні парки України”», яка переїхала з Краматорська до Перечина, має намір зводити вітрові електростанції щонайменше на десяти ділянках у регіоні, які охоплюють понад 330 вітрогенераторів загальною потужністю понад 1,73 гігават.
Основні факти щодо полонини Руна:
– Початок будівництва навесні 2025 року без проведення оцінки впливу на довкілля;
– Знищення старовікових лісів і пралісів для прокладання доріг під вітрові установки;
– Руйнування ареалів зростання червонокнижних видів флори;
– Пізніше Державна інспекція архітектури та містобудування визнала порушення законодавства, видаючи відповідні дозволи;
– У лютому 2026 року Міністерство економіки попри критику надало позитивний висновок про будівництво ВЕС на Руні, посилаючись на енергетичну необхідність;
– Екоактивісти зафіксували вирубку лісу на площі до 40 гектарів, що суперечить офіційним заявам міністра;
– «Закарпаттяобленерго» замовило додаткові рубки дерев для прокладання ліній електропередач до ВЕС.
На території Свидовця будівельні роботи, пов’язані з підготовкою встановлення вітрових електростанцій, розпочалися ще у червні 2025 року без оформлення необхідних дозволів. Того ж року було зафіксовано поділ понад 3400 гектарів земель Свидовця та Красної під вітрокомплекси компанії. У липні 2024 року суд визнав незаконним виділення 54 ділянок у Карпатах для будівництва вітрових електростанцій, проте роботи не були призупинені. Правоохоронні органи та Державна екологічна інспекція фактично ігнорують це порушення, а досудові розслідування кримінальних проваджень затягуються.
Таким чином, процес поступової трансформації полонин Закарпаття із заповідних територій у зони для розвитку енергетичної та курортної інфраструктури супроводжується низкою юридичних, екологічних і суспільних викликів, що потребують пильної уваги з боку відповідних органів і громадськості.
