Уряд Бельгії терміново працює над придбанням засобів захисту від безпілотних літальних апаратів після інциденту, що змусив тимчасово закрити головний аеропорт поблизу Брюсселя. Увечері у четвер польоти в аеропорту Завентем були призупинені через виявлення безпілотників у безпосередній близькості. Аналогічні дрони були помічені також у інших місцях, включно з військовою базою.
Міністр оборони Тео Франкен зазначив, що:
– Спочатку дрони, які з’являлися над військовими об’єктами, вважалися суто військовою проблемою.
– Проте тепер це переросло у серйозну загрозу, яка впливає на цивільну інфраструктуру у кількох європейських країнах.
За словами Франкена, кілька європейських союзників запропонували допомогу, а він прийняв підтримку від німецьких військових, які надали системи протидії безпілотним апаратам.
Приблизно 3 тисячі пасажирів Brussels Airlines зазнали незручностей через ці порушення, а авіакомпанія повідомила про значні фінансові втрати, пов’язані з скасуванням або перенаправленням десятків рейсів. Представниця Brussels Airlines, Жоель Ніб, наголосила:
– Європейські компенсаційні схеми у цьому випадку не застосовуються.
– Натомість авіаперевізник зобов’язаний забезпечити пасажирам прибуття до кінцевого пункту призначення якомога раніше, включно з відшкодуванням вартості альтернативних рейсів, а також покриттям витрат на проживання та транспорт.
Вона додала, що дрони є новою загрозою, через яку авіакомпанія коригує свої плани на випадок надзвичайних ситуацій. «Навіть короткочасне закриття нашого головного аеропорту – всього на 30 хвилин – має значний вплив, тому потрібно діяти оперативно», — зазначила вона.
Протягом останніх місяців спостерігаються значні порушення авіасполучення по всій Європі через появу безпілотників, зокрема у Швеції, Норвегії та Данії. Деякі чиновники звинувачують у цьому «гібридну війну» з боку Росії, хоча Кремль категорично заперечує будь-який зв’язок із цими подіями.
Німецький міністр оборони Борис Пісторіус також припускає причетність Москви і пов’язує недавні випадки появи дронів із обговореннями у Європейському Союзі плану використання заморожених російських активів на підтримку України. Ця суперечлива ініціатива передбачає надання Києву кредиту на суму 140 млрд євро, які зберігаються у бельгійському банку Euroclear. Брюссель побоюється, що після завершення війни його можуть юридично змусити повернути гроші Росії.
Бельгійські служби безпеки також підозрюють Росію, однак Міністр оборони Франкен визнає відсутність на цей момент конкретних доказів. Насправді серед усіх європейських звинувачень немає публічно доступних фактів, які б прямо вказували на відповідальність Росії за ці порушення.
Підозри підсилюються на фоні недавніх серйозних порушень повітряного простору на сході Європи, де Москва здійснювала операції із застосуванням винищувачів та великих ударних безпілотників. Ймовірні цілі Кремля полягають у двох аспектах:
1. Перевірити обороноздатність європейських країн.
2. Відвернути увагу Євросоюзу від підтримки України, яка продовжує потерпати від російської агресії.
Додатковий внесок у матеріал зробив Брюно Бульпе.
