10 квітня у світі стартує Тиждень музичної арттерапії. Львівський органний зал уже другий рік поспіль долучається до цієї ініціативи, перетворюючи концерти на простір психологічної підтримки. Однак мистецьке зцілення тут не обмежується рамками конкретних дат. Від початку повномасштабного військового вторгнення концертна сцена набула значення притулку та джерела сили для військових, переселенців і їхніх сімей.
Про вплив музики на мозок, переваги живого звучання над записом і рекомендовані композиції для своєрідної музичної «аптечки» ми поспілкувалися з сестрою Христофорою (Наталією Чавою). Вона є магістриною психології, педагогинею з 27-річним досвідом і працює у супроводі дружин військовослужбовців. У рамках співпраці Органного залу із львівським підрозділом Всеукраїнської громадської організації Міжнародної асоціації психологів та тренерів-експертів (ВГО МАПТЕ) сестра Христофора підтримує жінок у пошуку внутрішньої опори, зокрема через прослуховування музики.
Що таке музична арттерапія і що ви особисто розумієте під цим поняттям?
Термін «музикотерапія» походить від грецьких і латинських слів і означає «зцілення за допомогою музики». Ця практика лікує душу ще з давніх-давен. Великі античні філософи – Платон, Арістотель, Піфагор, Плутарх – наголошували на цілющій силі музики. Зокрема, Піфагор вважав музику універсальним засобом для здоров’я та гармонії тіла і розуму. Ці лікувальні властивості музики залишаються актуальними й сьогодні.
Для мене музична арттерапія – це також можливість висловити почуття, які важко передати словами. Музика відкриває двері до нашого внутрішнього світу, стаючи мовою, що дозволяє комунікувати з собою.
Музикотерапія являє собою вид терапевтичного втручання, який використовує музичні засоби для покращення психічного стану та розвитку особистості. Така арттерапія – ефективна немедикаментозна методика психокорекції емоційних розладів. Сучасні підходи поєднують надбання психології, музикознавства та нейронаук, що надає наукове підґрунтя терапевтичному впливу музики.
Для мене музична арттерапія – це не лише метод психологічної допомоги, але і простір для автентичності. Вона підтримує людину в тому, щоб бути собою, виражати несказане й відчувати зв’язок з оточенням. Це своєрідна подорож через музичні звуки до глибин внутрішнього світу, що допомагає відпустити біль, віднайти гармонію та відновити життєві сили. Я сприймаю її як місточок між тілом, розумом і душею.
Якими науковими дослідженнями ви користуєтесь у праці і які методики використовуєте при роботі з дружинами військових?
Вплив музики на людину розглядають з різних наукових позицій: психології, психотерапії, фізіології, естетики, етики, культурології. Музика виступає як делікатний зовнішній стимулятор, що запрошує до внутрішніх психологічних переживань, можна порівняти її з каналом зв’язку між духовним досвідом людства та внутрішнім світом особистості.
Нейробіологічні механізми в музикотерапії пов’язані з активацією структур мозку, відповідальних за емоції, мотивацію та задоволення. Під час прослуховування улюбленої музики, її створення або виконання активується лімбічна система, зокрема мигдалеподібне тіло (amygdala), що відіграє ключову роль у переживанні емоцій.
Сьогодні музикотерапія трансформується зі сфери медичних, реабілітаційних, розвиваючих, корекційних і виховних завдань у експертний інструмент активного впливу на особистість.
На зустрічах із дружинами військових ми практикуємо усвідомленість. Я особисто знайома з методикою Mindfulness and Music, розробленою музикантом і психотерапевтом Ніксі Чаггі, яку активно впроваджуємо в колах дружин військових.
Під час занять ми працюємо над розвитком усвідомленості та слухання музики в Львівському органному залі. Потім поєднуємо усвідомленість, музику та дихальні техніки. Іноді виїжджаємо на природу, де “музикою” стають спів птахів, шелест вітру. Вчимося «обрамляти» ці звуки своєю увагою, що дає терапевтичний результат.
Що означає «обрамити звуки»?
Уявіть порожню раму для картини, якою виділяють частину краєвиду – це вже витвір мистецтва. Так само можна уявою малювати при прослуховуванні звуків. Наприклад, шум хвиль також можна сприймати як музику.
Яку музику варто слухати для проживання різних емоцій?
Психологи підтверджують, що конкретна мелодія має здатність викликати певний емоційний стан. Музика працює як своєрідний емоційний тренажер — вона допомагає пережити, відрефлексувати відчуття й краще пізнати себе. Кожен твір можна вважати ключем до певного внутрішнього стану.
У музичній скриньці кожної людини варто мати такі композитори:
- Йоганн Себастіан Бах
- Вольфганг Амадей Моцарт
- Людвіг ван Бетховен
- Франц Шуберт
- Роберт Шуман
Їхні твори відомі глибиною та здатністю впливати на найтонші емоційні стани. Ось деякі рекомендації відповідно до напрямів емоційного впливу:
Для заспокоєння, розслаблення і гармонії:
- Людвіг ван Бетховен — друга частина Шостої симфонії й «Місячна соната» (Соната для фортепіано № 14, op. 27 № 2)
- Йоганнес Брамс — «Колискова»
- Франц Шуберт — Ave Maria
- Клод Дебюссі — «Місячне сяйво»
- Йоганн Себастіан Бах — кантата Ach Gott, vom Himmel sieh darein, BWV 2
- Музика імпресіоністів, таких як Моріс Равель або Габріель Форе — базовані на плинних настроях, що викликають приємні образи, подібні до сновидінь.
Для подолання тривоги, невпевненості, роздратування:
- Йоганн Штраус — вальси
- Фридерик Шопен — прелюдії та мазурки
- Антон Рубінштейн — «Мелодія»
- Людвіг ван Бетховен — симфонія ля мінор
Для зняття головного болю, викликаного напругою, часто рекомендують структуру му Моцарта.
Для вивільнення енергії та роботи з гнівом:
- Антоніо Вівальді — цикл «Пори року», особливо концерти «Літо» і «Зима»
- Йоганн Себастіан Бах — концерт для двох скрипок ре мінор, BWV 1043
- Барабанні імпровізації та живі ритми латиноамериканських танців (румба, маранта, макарена) – піднімають імпульсивність і сприяють розрядці.
Для проживання суму й розвитку чутливості:
- Фридерик Шопен — Ноктюрн соль мінор
- Франц Шуберт — «Анданте» з квартету
- Твори Роберта Шумана та Ференца Ліста
Ці композиції стимулюють індивідуалізм і глибоку емпатію, активують почуття любові й прихильності.
Для концентрації, продуктивності й здоров’я:
- Вольфганг Амадей Моцарт — фортепіанні, симфонічні твори, камерні ансамблі — сприяють зосередженню і внутрішньому діалогу
- Бела Барток — соната для фортепіано й Квартет № 5
- Йоганн Себастіан Бах — концерт ре мінор для скрипки, BWV 1052, кантата Ich hatte viel Bekümmernis, BWV 21
- Антон Брукнер — меса ля мінор
Для поліпшення настрою та комунікації:
- Народні мелодії — дають відчуття коріння та єдності
- Джаз, блюз, реггі — розсіюють пригніченість і посилюють комунікабельність
Особливе місце займає музика українських композиторів – Мирослава Скорика, Станіслава Людкевича, Миколи Леонтовича, Олександра Кошиця. Їхні твори наповнюють ніжністю, налаштовують на позитивний лад і додають життєвої енергії.
Як різні жанри музики впливають на людину?
Музика впливає як на душевний стан, так і на фізичне здоров’я. Людина – це єдина система коливань і вібрацій, де здорові органи характеризуються гармонічними коливаннями, подібно до нот у музиці. У традиціях східної медицини музика навіть використовується для гармонізації роботи окремих органів.
Взаємодія мелодії, ритму, динаміки в творі органічна, і будь-яка зміна в одному з параметрів змінює не лише композицію, а й вплив на слухача.
У спрощеному вигляді вплив жанрів можна описати так:
- Органна музика — створює відчуття величі й духовного піднесення, підходить для медитації й внутрішнього очищення.
- Оркестрова музика — масштабна, багатоголоса, може надихати, активізувати або розслабляти залежно від темпу й динаміки.
- Вокальна музика — голос безпосередньо впливає на емоції, формує довіру й близькість, особливо через слова.
- Хорова музика — дає відчуття єдності, колективної сили, гармонізує психіку, знімає напругу.
- Камерна музика — інтимна та інтелектуальна, сприяє концентрації та діалогу, створює атмосферу близького спілкування.
Як обирати репертуар залежно від емоційного стану?
Музика виконує роль емоційного інструменту: заспокійлива — допомагає відновити баланс, стимулююча — додає енергії та активності. Найважливіше — слухати твори, які відповідають вашому поточному стану та потребам. Музична релаксація користується неабиякою популярністю в музикотерапії через свій позитивний емоційний вплив.
Чому живе виконання музики дає унікальний психологічний досвід, порівняно з прослуховуванням записів?
Живе музичне виконання створює неповторний психологічний ефект завдяки поєднанню емоційної присутності виконавця, соціальної взаємодії з аудиторією та фізіологічної реакції на атмосферу концертного простору. Цей комплекс активує механізми колективного переживання, синхронізації та тілесного резонансу, що посилює емоційний вплив музики. Запис не може відтворити таку повноту переживань.
Чи потрібні системні, регулярні концерти для отримання терапевтичного ефекту, чи достатньо одного відвідування?
Відповідь індивідуальна — кожна людина має власний стиль сприйняття. Важливим є усвідомлений підхід до прослуховування. Музичні твори не викликають передозування. Сучасні дослідження на межі травмотерапії, усвідомленості, музики та екопсихології пояснюють, що свідомий вибір музики допомагає краще виражати та регулювати власні емоції.
Зокрема, дослідження Мітчелла і Макдональда (2006) показало, що контроль над вибором музики виявився важливішим фактором при полегшенні фізичного болю, ніж конкретна добірка творів. Усвідомлене слухання без відволікань надає оптимальний терапевтичний ефект.
Ви раніше наголошували на важливості залучення дітей і підлітків до живих музичних концертів. Як музика допомагає їм проживати емоції?
Особливо ціную надбання видатних педагогів, зокрема Карла Орфа – композитора і педагога, який розробив концепцію музичного виховання «Шульверк», поширену у понад 40 країнах. Ця музична педагогіка базується на активній творчості, що приносить радість і задоволення. Велика увага приділяється музично-ритмічному вихованню.
У своїй практиці я спостерігаю, як ритмічна, голосна музика дозволяє підліткам вивільняти емоції, знижувати напругу і проживати подвійні кризи – вікову і пов’язану з війною травму. Дехто з учнів, слухаючи музику, часто простукує ритм, знімаючи внутрішню напругу.
Музикотерапія підтримує модифікацію думок, емоцій і поведінки через структуровані музичні активності. Наукові дослідження доводять, що такі втручання покращують емоційний стан і навички подолання стресу. Наприклад, програма групового музикування з ударними інструментами для підлітків з агресивними проявами показала ефективність у розвитку керування гнівом: через ритмічні вправи молодь навчалася розпізнавати «гарячі» та «холодні» думки і тренувала конструктивні реакції.
Яку музику слухаєте ви для відновлення сил і наповнення?
Особливо люблю класичні інструментальні твори. Ще у студентські роки помітила, що симфонічні оркестрові виконання значно підвищують мою продуктивність і працездатність. Нині слухаю музику різних жанрів, окрім важкого металу.
Підсумовуючи, музикотерапія ефективно підтримує розвиток емоційного інтелекту через усвідомлення емоцій і емпатію, а також саморегуляцію — тренування управління емоційним станом. Музика, стимулюючи емоційну сферу, сприяє відновленню імунобіологічних процесів.
У періоди зниження емоційного тонусу або домінування негативних емоцій знижується імунітет, що підвищує ризик захворюваності. Спеціально підібрана та дозована музика тренує емоційний світ і покращує імунну систему, веде до зниження кількості хвороб. Медитаційна музика допомагає відновити природне дихання організму.
Музику варто розглядати й як засіб покращення емоційного клімату в родині, що гармонізує відносини між її членами.Відвідування концертів живої музики може стати звичкою здорового способу життя.
Довідково. Сестра Христофора (Наталія Чава) — братія сестер милосердя Св. Вінкентія УГКЦ, капеланка, педагогиня з 27-річним досвідом, психологиня, сертифікована арттерапевтка, консультантка з військової психології, травмотерапевтка, кризова психологиня, фахівчиня з логотерапії, позитивної психотерапії, сімейна психологиня. Працює з ветеранами і їхніми родинами, займається проблемою професійного вигорання.
Має досвід роботи з різними віковими групами: від дошкільнят до людей старшого віку. З початку масштабної війни підтримує внутрішньо переміщених осіб різного віку, а з вересня 2023 року у складі Львівського підрозділу ВГО МАПТЕ займається роботою з дружинами загиблих і військовополонених, а також із дружинами військових, що зараз перебувають у зоні бойових дій. Проводить індивідуальні та групові підтримуючі зустрічі, водночас активно займається волонтерством.