Олег Осаульчук демонструє карти концентраційного табору «Шталаг 328»
Цього тижня на території Цитаделі, розташованої на вулиці Грабовського у Львові, розпочнуться перші археологічні дослідження. Головна мета фахівців – з’ясувати, чи існують на території ансамблю оборонних споруд поховання жертв нацистського табору військовополонених часів Другої світової війни. Ці роботи виконає «Рятівна археологічна служба» за рахунок позабюджетних коштів. Про це повідомили у Львівській міській раді.
За словами керуючого справами виконавчого комітету Львівської міської ради Євгена Бойка, історики оцінюють, що на цьому місці можуть бути поховані близько 150 тисяч військовополонених, хоча думки науковців щодо цієї цифри різняться. Він наголосив:
– необхідно встановити чи дійсно існують тут поховання та хто саме може бути там захоронений;
– незважаючи на різночитання, факт загибелі великої кількості людей на цій території залишається незаперечним;
– результати досліджень забезпечать глибоке історико-археологічне вивчення, яке сприятиме гідному вшануванню пам’яті загиблих та формуванню впорядкованої документації у сфері культурної спадщини.
На першому етапі протягом 2-3 місяців планується дослідити ключові ділянки простору Цитаделі. Археологи мають намір виконати близько половини від обсягу всіх запланованих робіт на території фортифікаційного комплексу. Керівник «Рятівної археологічної служби» Олег Осаульчук підкреслив, що дослідження проводитимуться в ймовірних місцях масових поховань площею приблизно 200-300 м² – від казарм до двох невеликих південних веж комплексу. Він акцентував, що на цей момент це лише початкові пошукові роботи, які включають закладення шурфів та перевірку можливих розташувань могил.
За словами Олега Осаульчука, ці заходи не є ексгумацією або масштабними розкопками, а скоріше першим етапом – шурфуванням, що призначене для підтвердження або спростування факту наявності людських решток. У разі виявлення слідів поховань за підсумками робіт буде підготовлена відповідна документація та розроблені рекомендації для подальших охоронних заходів у сфері збереження пам’яток.
Археолог висловив думку, що територія Цитаделі не використовувалася як місце масових поховань в’язнів концентраційного табору. Схожі пошукові роботи на території між двома північними вежами комплексу проводилися ще у 2009 році, коли було обстежено значну площу. В результаті наявність поховань не підтвердилася.
Він також повідомив, що перед відступом з міста нацисти ексгумували залишки поховань, вивезли їх та спалили в Лисинецькому лісі, при цьому кістки подрібнювали на костодробилках. У зв’язку з цим залишається невідомою точна кількість похованих та переекгумованих в’язнів. На його переконання, Цитадель не була місцем великих масових могил, оскільки нацисти, ймовірно, не хотіли розміщувати такі поховання у центральній частині міста.
Слід зазначити, що фортифікаційний комплекс Цитаделі зведений у ХІХ столітті. Під час Другої світової війни нацисти використовували його для утримання військовополонених із Радянського Союзу, Франції, Бельгії та Італії. За різними історичними оцінками, у таборі могли загинути до 150 тисяч осіб. Комплекс має статус пам’ятки архітектури національного значення та визнаний пам’яткою історії як місце концентраційного табору «Шталаг 328». Детальніше історію цього об’єкта висвітлював Omega.
Фінансування археологічних розкопок здійснює благодійне товариство «Австрійський спадок Львова».
