Сьогодні, 19 листопада, у Хмельницькому попрощалися з Сергієм Гуменним - того дня йому мало б виповнитися 45 років.
Служба і загибель
Сергій пішов добровольцем до війська з перших днів повномасштабного вторгнення - 25 лютого і служив у 106-й бригаді територіальної оборони. Він загинув 14 жовтня.
«Він пішов на своє завдання, в евакуаційній групі, і рятував своїх хлопців. На жаль, усіх, кого зміг, він врятував, а своє життя поклав там», - зі сльозами розповідає дружина Воїна.
Робота, сім’я та спогади колег
До служби у війську Сергій багато років працював зварювальником. Колеги згадують його як працьовиту й позитивну людину.

«Працювали з Сергієм з першого дня: він відслужив строкову службу і прийшов у 2002 році - юний, молодий, зелений такий, веселий хлопчик, в нього ще не все виходило, не все міг. Закінчив училище, одразу пішов в армію, а після армії - одразу зварювальником. Залишався після роботи, варив, старався навчитися і взагалі був безвідмовним», - згадує колега Сергія, Іван Нагурнік.
Сергій був у шлюбі зі Світланою 20 років; 11 років вони чекали на появу дітей. У захисника залишилися двоє синів - восьми й семи років. «20 років знайомі. Я хрестила старшого хлопчика, чоловік найменшого хрестив. Зі Світланою ми дружимо з дитинства, він добра людина був, любив своїх синів. Настрій у нього був позитивний, сказав, що буде до останнього - і був до останнього, до кінця свого життя», - розповіла кума Катерина.
Журналістка Omega.lviv.ua. Висвітлює новини областей Західної України - Волині, Рівненщини, Тернопільщини, Прикарпаття, Закарпаття та Буковини. Стежить за рішеннями місцевої влади, економікою регіонів і подіями, про які варто знати мешканцям.