У британському дослідженні люди, які долучалися до мистецтва або культурних подій щонайменше раз на тиждень, мали нижчі показники біологічного старіння, ніж ті, хто робив це один-два рази на рік. Науковці зіставили анкети й зразки крові 3556 дорослих. Різницю виявили три із семи тестів, а чи змінила саме ця звичка темп старіння, ще належить перевірити.
Як відрізнялися показники у двох групах?
Команда Університетського коледжу Лондона оприлюднила результати 11 травня 2026 року. Дослідники порівняли людей із різними звичками дозвілля за двома параметрами. Один показує, яким є розрахунковий біологічний вік, інший оцінює темп вікових змін.
| Що порівнювали | Мистецтво один-два рази на рік | Мистецтво щонайменше раз на тиждень |
|---|---|---|
| Біологічний вік за PhenoAge | Група порівняння | У середньому на 0,8 року нижчий |
| Темп старіння за DunedinPACE | Група порівняння | Приблизно на 0,03 біологічного року за календарний рік нижчий |
Як виміряли біологічний вік за зразком крові?
Вік у паспорті показує, скільки років минуло від народження. Щоб оцінити біологічне старіння, дослідники використали епігенетичні годинники. Це алгоритми, які аналізують хімічні мітки на певних ділянках ДНК. Появу таких міток називають метилюванням ДНК. Послідовність генетичного коду при цьому зберігається.
| Тест | Що оцінює | Результат для мистецького дозвілля |
|---|---|---|
| PhenoAge | Біологічний вік | Нижча оцінка у щомісячній і щотижневій групах |
| DunedinPoAm і DunedinPACE | Темп старіння | Повільніший розрахунковий темп у групах із частішою участю |
| Lin, Hannum і дві версії Horvath | Епігенетичний вік | Переконливого зв’язку з частотою занять не виявили |
Як визначили, хто частіше долучався до мистецтва?
Для аналізу взяли дані британського опитування домогосподарств за 2010–2012 роки. Дорослі розповідали про дозвілля за попередні 12 місяців. Учені врахували, як часто учасники долучалися до мистецьких і культурних занять та скільки різних форматів обирали. Так в одній роботі опинилися і люди, які самі малюють або співають, і ті, хто проводить вихідні в музеях.
Чи є раз на тиждень необхідним мінімумом?
Фраза «раз на тиждень» описує одну з груп у дослідженні. Відмінності за DunedinPACE помітили також серед тих, хто долучався до мистецтва щомісяця або принаймні тричі на рік. Щомісячна група мала дещо нижчу розрахункову оцінку, ніж щотижнева, але ці цифри отримали в окремих порівняннях із групою, яка долучалася один-два рази на рік. За ними неможливо визначити оптимальну частоту занять.
| Як часто учасники долучалися | Наскільки нижчим був показник DunedinPACE проти групи «один-два рази на рік» |
|---|---|
| Принаймні тричі на рік, рідше ніж щомісяця | Приблизно на 0,02 |
| Щомісяця | Приблизно на 0,04 |
| Щонайменше раз на тиждень | Приблизно на 0,03 |
Звідки в новинах узялися 4%?
В університетському повідомленні різницю між щотижневою групою та тими, хто рідко долучався до мистецтва, описали як приблизно 4% за шкалою DunedinPACE. У науковій статті оцінку для цього порівняння подали як близько 0,03 біологічного року за один календарний. Обидві цифри стосуються розрахункового темпу старіння. Скільки років прожили учасники, за цими показниками визначити неможливо.
Як у цьому ж дослідженні порівняли творчість і рух?
Науковці окремо проаналізували фізичну активність. У тих, хто займався нею щонайменше раз на тиждень, показник PhenoAge був у середньому на 0,59 року нижчим, ніж у людей, які не тренувалися. Для мистецького дозвілля групою порівняння були люди, які долучалися один-два рази на рік. Отже, 0,59 і 0,8 року отримали з двох різних порівнянь, і за ними неможливо визначити, яке заняття більше впливає на здоров’я.
Які творчі заняття врахували в анкеті?
Дослідники розглядали культурне дозвілля широко. В анкеті було місце і для творчого хобі вдома, і для занять з іншими людьми, і для походів на культурні події. Окремого ефекту для кожного формату в цьому аналізі не визначали.
- Заняття творчістю. Учасники могли зазначити, що малювали, фотографували, співали, танцювали або займалися рукоділлям.
- Відвідування мистецьких подій. В анкеті враховували походи на виставки та інші заходи, де люди знайомилися з роботами чи виступами інших.
- Відвідування історичних місць. До цієї групи входили, зокрема, історичні будівлі, парки та пам’ятки.
- Інше культурне дозвілля. До переліку також увійшли візити до музеїв, бібліотек і архівів.
У кого зв’язок був помітнішим?
Коли дослідники окремо проаналізували дані людей віком від 40 років, зв’язок між дозвіллям і показниками старіння здебільшого був виразнішим. Автори припускають, що різні заняття можуть діяти через різні механізми. На репетиції хору людина, наприклад, одночасно стежить за мелодією, запам’ятовує слова й спілкується з іншими. Дослідження не визначало, який із цих чинників міг пояснити відмінності у зразках крові.
Як перевірити, чи саме мистецтво впливає на старіння?
Дослідники врахували вік, освіту, доходи та низку інших відмінностей між учасниками. Однак учасники самі обирали, чим займатися. Людина, яка краще почувається і має більше вільного часу, може частіше виходити з дому або братися до улюбленої справи. Щоб відокремити можливий вплив творчості від таких обставин, потрібні дослідження з повторними аналізами крові й порівнянням груп, яким запропонують різні формати дозвілля.
Редакторка Omega.lviv.ua. Відповідає за відбір тем і підготовку новин Львова та Західної України до публікації. Стежить, щоб кожен матеріал мав перевірене першоджерело і був викладений зрозумілою мовою.