У відео проєкту Культурна кузня розповіли про буковинську Маланку - давній карнавальний обряд, що проходить у селищі 13-14 січня і пристосувався до календарних змін.
Походження і дата святкування
Коріння Маланки сягає дохристиянських часів, коли через магічні дії закликали врожай і добробут; пізніше свято отримало релігійне забарвлення. Через зміни календарів день святкування змістився: якщо раніше це був 31 грудня за юліанським стилем, то в сучасному вжитку Маланку відзначають 13-14 січня.
Точна дата виникнення обряду невідома: одні пов’язують її із заснуванням селища у 1431 році, інші вважають традицію значно давнішою. На Буковині основне маланкування дотримується старого обрядового циклу саме в ці дати.
Вашківецький і Красноїльський типи
На Буковині сформувалися два найбільш самобутні типи Маланки - вашківецький і красноїльський. Вашківецька Маланка, або “Переберія”, - це народний карнавал із гумором і сатирою; учасники створюють образи на злободенні теми й висміюють сучасні події.
Красноїльська Маланка вважається найбільш архаїчною і видовищною, тут роблять акцент на демонстрації сили й магічній величі. Основний сюжет розгортається навколо боротьби “Цигана” та “Ведмедя”.
Ведмеді, кути і персонажі
Ведмеді у Красноїльську вдягають величезні костюми з рогозу, які важать десятки кілограмів; виготовлення починають ще влітку - рогоз збирають і сушать. У святкуванні зазвичай беруть участь п’ять кутів селища: Путна, Нижня Путна, Тражани, Сус та Дял; кожен район має власну маланку під керівництвом обраного коменданта, а образ ведмедя допомагає впізнати маланку конкретного кута.

Роль Ведмедя виконують лише неодружені хлопці, і костюм може важити до 50 кг; ведмедів на ланцюгах ведуть Цигани, більшість із яких мастить обличчя сажею. Дійство починається ввечері 13 січня: процесія ходить від хати до хати за чітким сценарієм - спочатку віншують Дід та Баба, потім танцюють Царі, а кульмінацією є танець Ведмедів під удари циганських булав; фінальна битва маланок відбувається на центральній площі наступного дня.
Серед інших персонажів виділяються:
- Царі та Цариці: одягнені в національні строї з шаблями, корони розшиті намистом.
- Дід та Баба: традиційні образи в кожухах та масках, які тримають дзвоники й палиці.
- Жиди: впізнавані за високими циліндрами та яскравими халатами, вони розважають натовп.
Журналістка Omega.lviv.ua. Висвітлює новини областей Західної України - Волині, Рівненщини, Тернопільщини, Прикарпаття, Закарпаття та Буковини. Стежить за рішеннями місцевої влади, економікою регіонів і подіями, про які варто знати мешканцям.