В Ірані дедалі голосніше говорять про те, що релігійну заборону на ядерну зброю пора переглянути. Цього вимагають окремі депутати й священнослужителі, особливо відколи загинув аятола Алі Хаменеї, а нова війна зі США та Ізраїлем здається цілком можливою. Утім, станом на 6 листопада Тегеран офіційно не скасовував заборону і своєї ядерної доктрини не змінював. Водночас Іран передав Вашингтону через Катар пропозицію щодо ядерної програми.
Що таке фетва Хаменеї і хто вимагає її змінити
Фетва – це висновок з погляду ісламського права. Іранська влада роками посилалася на фетву верховного лідера Алі Хаменеї, щоб пояснити, чому країна не виробляє, не накопичує і не застосовує ядерну зброю. Востаннє аятола публічно підтвердив цю позицію в 2019 році.
28 лютого 2026 року, коли США та Ізраїль почали бомбардувати Іран, Алі Хаменеї загинув. Його син і наступник Моджтаба Хаменеї досі не сказав, чи дотримується батькової позиції щодо ядерної зброї. Ті, хто хоче переглянути фетву, кажуть, що після ударів по ядерних об’єктах країні потрібне надійніше стримування. Такі заклики лунають від деяких депутатів і з п’ятничних проповідей. Наприклад, депутат Ахмад Надері прямо сказав, що обставини змінилися, тож і фетву можна переглянути. А наприкінці жовтня цю тему підняли вже на державному телебаченні, де про неї запитали Мохсена Резаї.
Офіційна позиція Тегерана
31 жовтня секретар Вищої ради національної безпеки Мохсен Резаї визнав, що в Ірані обговорюють, чи варто тримати чинну політику, якщо війна відновиться. Але, за його словами, ні уряд, ні рада жодного рішення про зміну ядерної доктрини не ухвалювали. А 3 листопада заступник глави МЗС Саїд Хатібзаде заявив, що Іран, як і раніше, ядерної зброї не прагне.
Колишній співробітник нідерландської розвідки Тім Босх вважає, що ті, хто в Тегерані виступає проти бомби, частину впливу вже втратили. До того ж, за його словами, міжнародних інспекторів майже не пускають до запасів урану, тож перевірити, що насправді задумав Іран, стає важче. Проте жодних публічних доказів того, що іранське керівництво вирішило робити ядерний заряд, немає.
Скільки урану мав Іран і чим він відрізняється від зброї
За оцінкою МАГАТЕ, до червневих ударів 2025 року Іран встиг накопичити 440,9 кг урану, збагаченого до 60%. Але ці дані стосуються лише того моменту. Скільки урану вціліло після ударів і де він тепер, інспектори повністю не перевірили. У вересні 2026-го генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі сказав, що агентство вже понад рік не може відстежувати задекларовані запаси на уражених об’єктах.
Рівень збагачення показує, скільки в матеріалі ізотопу урану-235. Уран із 60% уже вважається високозбагаченим, а для збройового зазвичай називають близько 90%. Однак навіть із таким ураном зброя сама не з’явиться, бо для неї ще треба окремо розробити ядерний заряд. Саме тому доступ інспекторів до об’єктів і запасів такий важливий для оцінки того, на що Іран здатний.
Від угоди 2015 року до Договору про нерозповсюдження
У липні 2015 року Іран домовився зі США, Китаєм, Росією, Францією, Британією, Німеччиною та ЄС обмежити свою ядерну програму в обмін на послаблення санкцій. Згідно з угодою, уран можна було збагачувати не більше ніж до 3,67%, а міжнародний контроль розширили. Проте у 2018 році США вийшли з угоди й повернули санкції, після чого Тегеран поступово перестав дотримуватися обмежень. Після ударів 2025 року можливостей для перевірок стало ще менше.
Окремо від цієї угоди діє Договір про нерозповсюдження ядерної зброї. За ним Іран як неядерна держава зобов’язаний не виробляти і не набувати ядерну зброю. Частина депутатів пропонує з договору вийти. Однак правила вимагають, щоб країна попередила інших учасників і Радбез ООН за три місяці до виходу і пояснила свої причини.
Переговори через Катар і сім умов Тегерана
5 листопада стало відомо, що Іран передав США через Катар пропозицію щодо ядерної програми, але її зміст тримають у секреті. Мохсен Резаї заявив, що Тегеран не почне переговорів і не відкриє Ормузьку протоку, поки Вашингтон не виконає сім умов. Ось три з них:
- скасувати американські санкції;
- розморозити іранські активи;
- виплатити компенсацію за збитки від війни.
У свою чергу Вашингтон хоче, щоб ядерна програма була на столі з самого початку переговорів. Дональд Трамп не виключає відновлення бойових дій, а Тегеран попереджає, що в разі нових ударів відповідь буде ширшою. Нагадаю, що в лютому після атак США та Ізраїлю Іран бив по Ізраїлю та країнах Перської затоки, де стоять американські бази. Зараз Катар підтримує непрямий зв’язок між сторонами, проте вони досі не можуть домовитися, з чого почати. Дату нового раунду поки не оголосили.
Редакторка Omega.lviv.ua. Відповідає за відбір тем і підготовку новин Львова та Західної України до публікації. Стежить, щоб кожен матеріал мав перевірене першоджерело і був викладений зрозумілою мовою.