У Хмельницькому попрощалися з Валентином Піхтіним і Сергієм Козяром

, , 

4 Листопада, 2026

Анастасія Павлова

Символічна меморіальна сцена з курткою, шоломом, жетоном і свічкою

У Хмельницькому 4 листопада попрощалися з Валентином Піхтіним та Сергієм Козяром, їх поховали на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове, повідомила ТРК “Місто”.

Про Валентина Піхтіна

Валентин Піхтін народився 25 листопада 1981 року. Він мав сестру, а матір виховувала їх сама; знайомі згадують його як добру і працьовиту людину.

Під час прощання звучали слова пам’яті від сусідів і знайомих.

— Людина дуже трудяща, завжди допомагала, дуже любила тварин, він розводив все. Життя любив, любив свою сім’ю, хай з Богом спочиває.

— Дуже прикро, що так прийшлося нам проводжати нашого сусіда Валіка. Це мила, добра, гарна людина. Він дуже життя, свою маму. Вранці ми йдемо на роботу, а Валік вже тут, як тут. Завжди приїжджав до мами. Мама дуже любила свого сина. Прикро, що найкращі хлопці йдуть.

— Пам’ятаємо його ще юнаком: гарний, добрий, веселий завжди, допоможе. Приємний хлопець. На очах у нас змужнів, виріс і став воїном. Щирі співчуття.

Він став на захист України у грудні 2023 року та служив у десантно-штурмових військах. 21 травня 2024 року зв’язок із ним обірвався, відтоді він вважався зниклим безвісти, а нещодавно за допомогою ДНК-експертизи підтвердили його загибель.

Символічна композиція: військова куртка, шолом, жетон, свічка та букет квітів

Про Сергія Козяра

Сергій Козяр народився 28 січня 1986 року. Після початку повномасштабного вторгнення він вирішив стати на захист України і невдовзі пішов добровольцем.

Служив у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді “Едельвейс”. Під час прощання рідні й знайомі ділилися спогадами про його характер і посмішку.

— У військо він пішов добровольцем на самому початку повномасштабної війни. І він дуже хотів туди потрапити, бо спочатку не брали, не було місць, але він добивався і вот в березні пішов добровольцем. Він був чудовою людиною, чудовим другом, — розповіла Надія.

— Людина він був дуже щира, дуже добра, така на позитиві постійно, посміхався. Дуже, дуже багато посміхався: в нього ця посмішка, її дуже не вистачатиме. Востаннє я його бачила на районі, ми так з ним добре поговорили, кави попили, я побачила, який він був раніше, а зараз — батько, серйозна людина і ця посмішка його — на все життя запам’ятається, — поділилася подруга захисника Лілія.

Сергій Козяр загинув 21 серпня 2026 року на Донецькому напрямку.

Обох захисників поховали на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове.

Автор матеріалу
Анастасія Павлова
Журналістка

Журналістка Omega.lviv.ua. Висвітлює новини областей Західної України — Волині, Рівненщини, Тернопільщини, Прикарпаття, Закарпаття та Буковини. Стежить за рішеннями місцевої влади, економікою регіонів і подіями, про які варто знати мешканцям.

Залишити коментар