На Рівненщині провели в останню дорогу восьмеро захисників України

, , 

3 Листопада, 2026

Анастасія Павлова

символічна композиція з складеною військовою курткою, жетонами, свічкою та польовими квітами українською

Рівненська ОВА: на Рівненщині провели в останню дорогу восьмеро полеглих Захисників України. Родини, побратими та представники громад попрощалися з воїнами в їхніх рідних селах і містах.

Імена загиблих і їхні громади

Прощання відбулося щодо восьми захисників: Андрія Бабіка, Леоніда Крупка, Юрія Гнесюка, Ігоря Демчука, Андрія Жулавніка, Миколи Максимчука, Олега Лобача та Олега Гарбара.

  • Андрій Бабік - Вараська громада
  • Леонід Крупко - Дубровицька ТГ (село Сварицевичі)
  • Юрій Гнесюк - Рівне
  • Ігор Демчук - Малолюбашанська громада (Костопільщина)
  • Андрій Жулавнік - Здолбунівська ТГ (село Новомильськ)
  • Микола Максимчук - Острожчина (село Оженин, народився в Почапках)
  • Олег Лобач - Костопільська ТГ (село Велика Любаша)
  • Олег Гарбар - Дубенщина (село Підлозці)
символічна натюрмортна сцена з військовою курткою, берцями, свічкою та польовими квітами

Обставини служби та загибелі

Андрій Бабік народився 29 січня 1982 року в Луцьку, згодом проживав у Вараші. У березні 2022 року добровільно долучився до Сил територіальної оборони ЗСУ, служив бойовим медиком 104-ї окремої бригади тероборони і виконував завдання на Бахмутському, Куп’янському напрямках та прикордонні Сумщини. 28 жовтня 2026 року під час виконання бойового завдання у Сумській області молодший лейтенант Андрій Бабік загинув.

Леонід Крупко народився 29 квітня 2002 року, проживав у селі Сварицевичі на Сарненщині. Воював з жовтня 2023 року, був оператором радіолокаційного відділення. Тривалий час вважався зниклим безвісти; 31 жовтня 2026 року в Дубровицькій громаді повідомили, що життя воїна обірвалося 16 квітня 2025 року.

Пошук, ДНК-експертизи та медичні обставини

Юрій Гнесюк, народжений 7 травня 1987 року у Корці та все життя прожив у Рівному, приєднався до ЗСУ в січні 2025 року. Спочатку проходив навчання, згодом служив на Сумському напрямку. 4 квітня 2025 року військовослужбовець зник безвісти під час виконання бойового завдання в Курській області; пізніше загибель підтвердили й особу встановили за результатами ДНК-експертизи.

Ігор Демчук, народжений 23 серпня 1981 року на Костопільщині, пішов до ЗСУ 30 січня 2023 року добровільно. Він загинув 29 березня 2024 року під час виконання бойового завдання у Донецькій області і довгий час вважався зниклим безвісти.

Андрій Жулавнік народився 20 серпня 1987 року в Костополі, проживав у Новомильську. У квітні 2024 року став на захист України, ніс службу в 68-й окремій аеромобільній бригаді ім. Олекси Довбуша. Тривалий час вважався зниклим безвісти; через два з половиною роки підтвердилося, що воїн загинув 29 травня 2024 року на Донеччині.

Микола Максимчук народився 5 січня 1970 року у селі Почапки, пізніше мешкав у селі Оженин. Служив сержантом, старшим стрільцем відділення охорони. Під час проходження служби він захворів; попри лікування, 24 жовтня 2026 року його серце зупинилося у медзакладі Дніпропетровської області.

Олег Лобач народився 4 червня 1978 року у селі Велика Любаша. У березні 2025 року пішов на службу, пройшов навчання на гранатометника і був зарахований стрільцем-снайпером штурмового відділення. Служив на Харківщині, Сумщині, Донеччині. З 11 вересня 2025 року вважався зниклим безвісти під час виконання бойового завдання у Покровському районі Донецької області; ДНК-експертиза підтвердила загибель.

Олег Гарбар народився 3 січня 1978 року, проживав у селі Підлозці на Дубенщині. Він ніс службу в армії, був демобілізований у зв’язку з важкою хворобою, і серце воїна зупинилося 31 жовтня 2026 року.

Автор матеріалу
Анастасія Павлова
Журналістка

Журналістка Omega.lviv.ua. Висвітлює новини областей Західної України - Волині, Рівненщини, Тернопільщини, Прикарпаття, Закарпаття та Буковини. Стежить за рішеннями місцевої влади, економікою регіонів і подіями, про які варто знати мешканцям.

Залишити коментар