Сьогодні, 2 листопада, у Львові попрощається з військовослужбовцями Романом Міщенком, Миколою Рогуличем та Олександром Панібятом, — повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.
Часи та місця прощань
Чин похорону Миколи Рогулича та Олександра Панібята відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:40, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Чин похорону Романа Міщенка відбудеться об 14:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 14:40, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Короткі біографії
Роман Міщенко (01.09.1975 — 25.10.2026) — уродженець міста Пустомити Львівської області. Навчався у Пустомитівській гімназії №2 імені Василя Кучабського, проходив строкову військову службу та працював у сфері будівництва на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Роман був спокійною, доброю, турботливою та відповідальною людиною, вирізнявся оптимізмом і життєрадісністю. У 2024 році став на захист Батьківщини і боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Курському, Північно-Слобожанському, Донецькому та Південно-Слобожанському напрямках у складі 156-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Романа Міщенка залишилися мати, дружина, донька, сестри, зять, теща, тесть та родина.
Микола Рогулич (19.12.1977 — 30.10.2026) — львівʼянин. Навчався у ліцеї міжнародних відносин імені В. Стуса та в «Львівському професійному ліцеї залізничного транспорту», працював на роботах, захоплювався риболовлею й збиранням грибів.
Зі слів рідних, Микола був доброю, чуйною та життєрадісною людиною, мав багато друзів і позитивне ставлення до життя. У 2023 році став на захист Батьківщини і боронив територію на Луганському та Донецькому напрямках у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сухопутних військ Збройних Сил України; у 2024 році потрапив у ворожий полон і перебував там до 2025 року, коли був звільнений.
У Миколи Рогулича залишилися дружина, сестра, брат та родина.
Олександр Панібят (25.05.1987 — 01.12.2024) — уродженець селища Петропавлівка Дніпропетровської області. Навчався у Шахтарській гімназії №3 та в «Першотравенському гірничому ліцеї», працював шахтарем на державних підприємствах, пізніше — у сфері будівництва.
Зі слів рідних, Олександр був щирою, життєрадісною та оптимістичною людиною з почуттям гумору, любив господарювати і відпочивати на природі. У 2024 році став на захист Батьківщини і боронив територіальну цілісність на Курському напрямку у складі 225-го окремого штурмового полку Сухопутних військ Збройних Сил України.
У Олександра Панібята залишилися дружина, дві доньки, сестра та родина.
Місця поховань та прохання мерії
Миколу Рогулича поховають на Ряснянському кладовищі, а Олександра Панібята — на Голосківському кладовищі, на полі 34-В. Романа Міщенка поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна).
Мерія закликає львівʼян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань.
Журналістка Omega.lviv.ua. Пише про суспільне життя Львова та регіону: освіту, культуру, міські події та зміни, які стосуються щоденного життя людей. Працює з офіційними повідомленнями та першоджерелами й перевіряє факти перед публікацією.