Після порад уряду Великої Британії про те, що мати на випадок загальнодержавної надзвичайної ситуації, продажі консервів, радіо й ліхтарів у деяких крамницях різко зросли. Матеріал узагальнює, як у різних країнах люди формують свої набори для кризи.
Зростання продажів і поширені поради
У деяких країнах уряди регулярно видають поради щодо підготовки до стихійних лих, екстремальної погоди чи геополітичної напруженості; іноді такі вказівки розсилають безпосередньо в кожну оселю. Для частини населення ідея персонального «критичного набору» є новою, для інших — звична практика.
Паралельно з порадами виросли й покупки товарів тривалого зберігання та обладнання для автономного виживання; люди по-різному підходять до того, що тримати вдома і як це оновлювати.
Швеція та США: конкретні приклади запасів
У Стокгольмі 30-річний Андреас Веннерберг каже, що урядова брошура, яка була розіслана всім домогосподарствам, детально вказувала, що мати і як діяти “in case of crisis or war”. Він зібрав невеликий запас у підвалі: динамо-радіо, ємність на 10 litres води та близько €200 (£170) готівкою. Андреас зазначив: “I feel secure… I’m not that worried.”
У Медісоні та околицях США фізіотерапевт Ден, 38 років, який став батьком, витратив близько $6,000 (£4,470) на організацію запасів у підвалі. Він тримає 150 gallons води, великі м’які контейнери для води, таблетки хлорного діоксиду, а також «rotating pantry» з довготривалою їжею і приблизно три місяці запасів для сім’ї з чотирьох осіб.
Ден додав, що має сонячні панелі, кемпінгову плиту, намет і медичні набори, і підкреслив: “It’s part of my responsibility as a parent.” Він також сказав, що іноді виникає “there can be a tendency to catastrophise,” але для нього це — бути “responsible homeowner”.
Японія, Джорджія й Нідерланди: різні підходи й регулярні оновлення
У Токіо 27-річна Аюмі Т. тримає аварійний рюкзак у шафі й щороку разом із сім’єю перевіряє запаси, замінюючи прострочені продукти. Після землетрусу 2024 року, який убив hundreds людей і завдав широких руйнувань на півострові Ното, вона поповнила свій набір. Токійський уряд має 68-page disaster prevention guide з переліком речей і дій у різних надзвичайних ситуаціях.
Аюмі розповіла, що у її рюкзаку — одяг, рушники, менструальні засоби, одноразові палички, стікери, одноразові маски й одноразовий туалет, і додала: “A lot of it is old stuff I don’t use anymore.”
У Атланті 48-річна Ніколь Бондс поступово купує запаси “here and there”, щоб не переплачувати: батарейки, павербанк, перша допомога, перезаряджувальні вентилятори, ковдри й спальні мішки. Її девіз — “don’t panic, be prepared” — і вона тримає частину речей під ліжком, у пакувальних мішках і кухонних шафах.
У Нідерландах 39-річний Майкл Стуут із Горна, чия домівка розташована нижче рівня моря, зберігає близько 120 litres води, готівку, аптечку та генератор у горищі й підбудові під домом. Він також використовує Starlink Mini для інтернет‑зв’язку та створив додаток для обліку продуктів. Майкл сказав: “Being prepared isn’t about panic,” і додав: “Every household that has a few basic things at home makes it easier for the emergency services to help the people who need it most.” У кінці 2025 року нідерландські влади запустили кампанію з порадою мати 72 години запасів.
Редактор Omega.lviv.ua, відповідає за технічний розвиток видання. Займається веброзробкою, адмініструванням серверів і SEO, тому дбає, щоб новини швидко з'являлися на сайті та зручно читалися з будь-якого пристрою. Пише про технології, транспорт і міське життя Львова.