Дослідник Мирослав Іванек оцінює, що потрібно знайти місця поховань ще близько 300 українців, убитих у 1944 році, і закликає продовжити пошукові роботи в польському селі Ласків.
Оцінка кількості невиявлених поховань
Іванек зазначає, що останки вдалося знайти лише приблизно у 10% загиблих українців, чиї імена вже встановили. За його оцінкою, це означає, що невиявленими залишаються близько 300 поховань.
Дослідник наголошує, що «основні пошуки… мають відбутися за межами місцевого цвинтаря», бо більшість невідомих місць поховань, на його думку, розташовані поза його межами.
План робіт і аргументи дослідника
Іванек пропонує відновити польові роботи навесні 2027 року, а зиму використати для підготовки. Він вважає, що потрібно отримати дозволи на дослідження інших ділянок колишнього села від відповідних інституцій, зокрема Українського інституту національної пам’яті.
“Найкращою відповіддю на визнання Святослава Шеремети персоною нон ґрата у Польщі повинно стати продовження пошукових робіт, які стали справжньою причиною атаки на нього, — виявлення поховань українців, убитих поляками, на території Закерзоння”, — каже Мирослав Іванек.
Він також зазначає: “Ласків має виняткові умови для проведення пошукових робіт. У нас є велика документація злочину й ідеальна для пошукових робіт топографія місця, бо село практично перестало існувати. У жодному іншому селі, де сталися трагедії на Закерзонні, таких умов немає”.
Контекст: заборона і попередні знахідки
Іванек пов’язує заклик із контекстом справи Святослава Шеремети: депутата Львівської обласної ради внесли до реєстру осіб, яким заборонено в’їзд до країн Шенгенської зони до 20 жовтня 2031 року. Сам Шеремета очолював експедицію у селі Ласково, де віднайшли понад 40 остаків українців, убитих підрозділами Армії Крайової та Батальонів хлопських 10 березня 1944 року.
Святослав Шеремета не виключає, що заборона може бути пов’язана з пошуковими роботами в селі Ласків, але водночас наголошує, що не має підтвердження такого зв’язку.
Журналістка Omega.lviv.ua. Пише про суспільне життя Львова та регіону: освіту, культуру, міські події та зміни, які стосуються щоденного життя людей. Працює з офіційними повідомленнями та першоджерелами й перевіряє факти перед публікацією.