У лісі на Цецино виявили кілька невеликих металевих предметів, які, за оцінкою доктора історичних наук, професора, завідувача кафедри суспільних наук та українознавства Буковинського державного медичного університету Антонія МОЙСЕЯ, можуть мати вік близько 1800 років.
Опис знахідок і технологія
Місцеві жителі показали професору Антонію Мойсею предмети, знайдені на схилі лісу на відстані кількох метрів один від одного. Під шаром землі та окислів на двох предметах проглядалося щось схоже на кольорову емаль, що привернуло увагу дослідника.
Після очищення виявилося, що на невеликій пряжці збереглися жовті, зеленувато-бірюзові та темно-сині, майже чорні емалеві вставки, а на видовженій накладці — світла та синьо-зелена емаль. Серед знахідок також були три невеликі круглі металеві бляшки зі штифтами.
Датування і паралелі
За результатами подальшого дослідження предметам дали приблизне датування — II–III століття нашої ери, тобто близько 1800 років. За технологією виготовлення та найближчими аналогами ці речі віднесли до провінційно-римської ремісничої традиції.
“Сьогодні емаль чи кольорове скло здаються звичайними матеріалами. Але майже дві тисячі років тому виготовлення таких речей було високотехнологічною справою. Саме збережені на предметах різнокольорові емалі стали першою ознакою того, що знахідки можуть бути значно давнішими й цікавішими, ніж здавалося спочатку”, – каже Антолій Мойсей.
Походження і версії користувача
Пошук аналогій проводили в Україні, Молдові, Румунії та на територіях колишніх римських провінцій; найближчі паралелі виявилися з Римської Дакії. Науковці датують аналогічні предмети переважно другою половиною II — першою половиною III століття.
“Сукупність ознак дає підстави вважати, що такі вироби були виготовлені в римському культурному середовищі, а потім потрапили на територію сучасної Буковини. І у цьому немає нічого незвичайного. Римські монети, амфори, скляний посуд, прикраси та деталі спорядження археологи знаходять далеко за межами імперських кордонів. На самій Роші раніше також були відомі знахідки римського часу, зокрема срібна монета імператора Траяна, а на місцевому поселенні виявляли фрагменти античних амфор. Отже, територія сучасних Чернівців майже дві тисячі років тому вже була внесена до широкої системи контактів із римським світом”, – розповідає Антоній Мойсей.
Дослідник також припускає зв’язок із сарматськими групами: “У II-III століттях сарматські групи активно контактували з Римською імперією, а їхні пам’ятки відомі у Пруто-Дністровському межиріччі, вздовж Пруту і західніше – у напрямку Сірету й Східних Карпат. У сарматських похованнях археологи неодноразово знаходили римські прикраси, посуд, фібули, деталі поясів і військового спорядження. Такі речі могли потрапити до сарматів через торгівлю, дипломатичні контакти, військову службу або як воєнна здобич. Є версія, що це речі сарматського воїна з Цецино. На її користь свідчать час, територія, поширення римських речей серед сарматів і велике значення поясного та кінського спорядження у середовищі вершників. Ми перевірили також опубліковані матеріали культури карпатських курганів і черняхівської культури, але близького аналога цій емальованій пряжці там поки що не знайшли. Тому попередня версія, що це предмет римської провінційної традиції, яким міг користуватися сарматський воїн або вершник високого статусу”, – зазначив науковець.
Подальша доля артефактів
Дослідження знахідок триває; після завершення наукового опрацювання артефакти передадуть Чернівецькому обласному краєзнавчому музею. Там їх зберігатимуть як частину археологічної спадщини Буковини.
Журналістка Omega.lviv.ua. Висвітлює новини областей Західної України — Волині, Рівненщини, Тернопільщини, Прикарпаття, Закарпаття та Буковини. Стежить за рішеннями місцевої влади, економікою регіонів і подіями, про які варто знати мешканцям.