Історик Богдан Гудь у виступі для Клубу експертів і експерток наголосив, що звинувачення проти членів Української повстанської армії мають базуватися на доказовій базі, а не на політичних заявах. Він також звернув увагу на брак співпраці між українськими та польськими інститутами національної пам’яті.
Докази й презумпція невинуватості
Гудь нагадав про необхідність судового розгляду й наявності доказів перед висуненням звинувачень. Він навів приклад Польського інституту національної пам’яті і закликав збирати матеріали для суду там, де вони є.
“У Польському інституті національної пам’яті сотні прокурорів. Якщо ви знаєте, що в Углах це зробив полковник Василь Левкович, є доказова база – збирайте, ви вже повинні мати повні течки, і хай суд засуджує. Звинувачувати один одного і узагальнювати – дорога в нікуди, до порозуміння ми не дійдемо”, — каже історик.
Критика окремих свідчень
Історик поставив під сумнів частину публічних свідчень, які, на його думку, не мають підтвердження в документах або результатах пошукових робіт. Він навів конкретні приклади випадків, коли ексгумації чи пошуки не давали очікуваних результатів.
“Якщо звинувачують членів УПА у воєнних злочинах, треба зібрати докази і притягнути до суду, навіть посмертно. А то як в Углах: пані Романовська стверджує, що могила є, «дві години роботи екскаватором», тиждень шукають, нічого не знаходять. Може, знайдуть, не заперечую. Так само в Пужниках: шукали друге поховання, не знайшли. Її свідчення, що в травні 1943-го був такий мороз, що замерзли болота і поляки втекли, а дитина тиждень пережила, смокчучи груди мертвої матері, викликає іронічну посмішку: які в середині травня морози? Пані Романовська бореться вшанувати пам’ять родичів, але це спогади без підтвердження. Це емоції задля співчуття, а що найгірше, задля політичного капіталу”, — пояснює Богдан Гудь.
Незавершені справи й політичні наслідки
Гудь вказав на недостатню співпрацю між українськими та польськими інститутами національної пам’яті, через що справи щодо ймовірних воєнних злочинів не доходять до завершення. Публічні звинувачення у перешкоджанні ексгумаціям, за його словами, не сприяють налагодженню діалогу.
У матеріалі також йдеться про нещодавній конфлікт між Польщею та Україною навколо УПА: рішення Львівської обласної ради проголосити 2027 рік роком УПА, Романа Шухевича та Олега Ольжича нібито стало причиною призупинення постачання військового пакета допомоги, але Міністерство оборони Польщі це заперечило. Депутату Львівської обласної ради та директору меморіально-пошукового центру “Доля” Святославу Шереметі заборонили в’їзд до країн Шенгенської зони на п’ять років, а центр “Доля” нині займається пошуком та дослідженням поховань у Ласкові.
Журналістка Omega.lviv.ua. Пише про суспільне життя Львова та регіону: освіту, культуру, міські події та зміни, які стосуються щоденного життя людей. Працює з офіційними повідомленнями та першоджерелами й перевіряє факти перед публікацією.