Журналіст і публіцист Віталій Портников під час зустрічі Клубу експертів «Твого міста» пояснив, як Україні відстоювати власних героїв у суперечці з Польщею й чому компроміс не має означати відмови від історичної пам’яті.
Позиція Віталія Портникова
Портников наголосив, що питання вшанування історичних постатей має залишатися у площині суверенного вибору народу. Він пояснив, чому ставлення до таких постатей, як Степан Бандера, Роман Шухевич та УПА, відрізняється в різних регіонах України.
“Не може бути ситуації, в якій один народ обирає героїв для іншого, тим паче що і в нас вони різні: у Львові Бандера – історична постать, у Харкові – абстрактний символ опору, і то не для всіх. Ми багато чого не можемо пояснити полякама вони багато чого не хочуть почути. У польских аудиторіях я завжди пояснюю, що вони екстраполюють свою травмовану історію стосунків із Галичиною та Волинню на всю Україну. Але поза Львівською, Івано-Франківською, Тернопільською та Волинською областями до польської історичної спадщини ставляться так само далеко, як до румунської, чеської чи німецької” — Віталій Портников.
Він також розповів про власне культурне сприйняття, яке відрізняється залежно від регіону, і навів приклади особистих спогадів, аби показати цю різницю в досвіді.
Рішення Львівської облради і реакція Польщі
20 жовтня Львівська обласна рада проголосила 2027 рік роком Української повстанської армії, її головнокомандувача Романа Шухевича та діяча ОУН Олега Ольжича. У 2027 році виповниться 120 років від дня народження Шухевича й Ольжича, а також 85 років від заснування УПА.
Рішення розкритикували Генеральне консульство Польщі у Львові та міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. 22 жовтня віцепрем’єр-міністр і міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський повідомив, що підписав подання про внесення депутата Львівської облради Святослава Шеремети до списку осіб, небажаних на території Польщі. Шеремета був ініціатором рішення про вшанування УПА, Шухевича та Ольжича.
Контекст дискусій і пов’язані теми
Портников підкреслив, що пошук компромісу з Польщею не повинен означати мовчання щодо власного історичного бачення. Він навів приклади різного ставлення до польської культури в центрах та на заході України, що впливає на сприйняття історичних постатей.
У матеріалі також згадують інші дискусії: історик Богдан Гудь пояснював, чому суперечки щодо Волинської трагедії залишаються гострими. Окремо зазначено дослідження правди й міфів про Волинську трагедію, зокрема цифри про “30 тисяч українських жертв того періоду, 20 тисяч з яких названі поіменно”, і чому Сагринь пропонують як новий символ українців.
Журналістка Omega.lviv.ua. Пише про суспільне життя Львова та регіону: освіту, культуру, міські події та зміни, які стосуються щоденного життя людей. Працює з офіційними повідомленнями та першоджерелами й перевіряє факти перед публікацією.