Останніми місяцями на річці Дністер фіксують критичне обміління, яке вже призвело до масової загибелі риби влітку 2026 року, за словами управління Держрибагентства у Чернівецькій області.
Нестача притоку й зникнення молюсків
Керівниця управління зазначила, що за 130 років спостережень такого малозначного притоку не було. “Минулими роками навіть у найпосушливіші літні місяці був притік води до Дністра 60-90 м3/сек. І це вважалося мало. Цього року майже усе літо найменші показники були 19-28 m3/сек.. За всю історію спостережень така ситуація – вперше. Через це маємо серйозні проблеми”, – каже Вікторія Володимирівна.
Через малий притік майже третина водосховища повернулася в природне русло, і вода відступила від берегів на деяких ділянках на сотні метрів. Це спричинило масову загибель молюсків дрейсена, які є важливою кормовою базою й природним біофільтром.
Наслідки для водних біоресурсів
“Звісно, що ця ситуація вплинула на водні біоресурси. У нас під загрозою на сьогодні знаходиться риба вирезуб причорноморський. Цей вид занесений до Червоної книги України. Він вже зник у Польщі, Угорщині, Румунії, Молдові. Його немає у багатьох річках в Україні. Це пов’язано з тим, що риба харчується молюсками дрейсена. Вони загинули у дуже великих об’ємах і риба втратила кормову базу. І це проблема, адже риба гарно розвивається, коли у неї повноцінна харчова база, чиста вода. Крім того, коли молюски гинуть, вони так само виділяють токсини і продукти гниття у воду. Це змінюється хімічний склад води. Все це негативно впливає на життєдіяльність риб. Молюски дрейсена також виконують роль потужного природного біофільтра, здатного пропускати значні об’єми води та затримувати завислі частки, що робить її придатною для очищення водного середовища від широкого спектра забруднень”, – пояснює Вікторія Володимирівна.
Через низький рівень води температура швидко зростала, улітку фіксували значне прогрівання водойми і дефіцит кисню, що погіршувало умови для риб та інших водних організмів.
Фіксована загибель риб і вплив на прибережні зони
“Рибоохоронними патрулями влітку 2026 року фіксувалась загибель водних біоресурсів в наслідок низького рівня води та як наслідок задухи, зокрема, щука звичайна – 313 екземплярів, окунь звичайний 19 екземплярів, судак звичайний 17 екземплярів, сом європейський – 1 екземпляр. За попередньою оцінкою, причиною загибелі стали природні чинники, характерні для літнього періоду під час критичного маловоддя: тривала спека, підвищення температури води до близько 33 °C та дефіцит розчиненого кисню, що призвело до виникнення літньої задухи. Найбільш чутливою до таких умов є щука звичайна як холодноводний вид”, – каже Вікторія Філіпчук.
Навесні також напружено проходила нерестова кампанія. У Національному природному парку “Хотинський” кажуть, що береги дедалі більше заростають, деякі рекреаційні ділянки стали непридатними для риболовлі та купання.
Пропозиції щодо підняття рівня води
Фахівці пропонують часткове вирішення через прочищення притоків у верхів’ї річки в межах Львівської, Тернопільської, Івано‑Франківської, Чернівецької та Хмельницької областей, щоб підняти водність річки хоч на якийсь відсоток. Також називають необхідним забезпечити з осені 2026 року до весни 2027 року поступове підняття рівня води у Дністровському водосховищі й ініціювати створення робочої групи для опрацювання змін до Правил експлуатації Дністровського комплексного гідровузла.
Начальник відділу еколого-освітньої роботи Національного природного парку “Хотинський” Юрій Стороженко каже: “Торік у нас був весняний паводок, і такої сумної ситуації не спостерігалося. Цього року, хоч взимку і були сніги, але весняного паводку не фіксували, принаймні біля Хотина. Тому поступово рівень води почав знижуватися. Посушливе літо лише погіршило ситуацію. Зменшується площа води, глибина – і змінюється середовище. Ця ситуація не сприятлива ні для водних, ні для прибережних екосистем. Бачимо, як змінюється середовище існування водоплавних птахів: їхнього місця харчування, гніздування”.
Юрій також додає: “Від обміління вода сильніше нагрівається, зменшується рівень кисню, тому влітку вона цвіте. Цей процес зупинився з першими похолоданнями. Також через падіння води на березі залишилося дуже багато молюсків. На початку літа, коли вони розкладалися, стояв сморід”, – згадує Юрій Стороженко.
Журналістка Omega.lviv.ua. Висвітлює новини областей Західної України — Волині, Рівненщини, Тернопільщини, Прикарпаття, Закарпаття та Буковини. Стежить за рішеннями місцевої влади, економікою регіонів і подіями, про які варто знати мешканцям.