Thames Valley Police визнала в судових документах, що побоювалася: колишній принц Ендрю Маунтбаттен-Віндзор міг спробувати затримати доступ поліції до своїх домів у Сандрінгемі та Віндзорі, заявивши, що вони належать королю. Це стало частиною підготовки до арешту 19 лютого й клопотання про обшуки, які подали 18 лютого до Центрального кримінального суду.
Чому просили ордери на обшук
У документах поліція виклала сценарії, за яких вважала за потрібне отримати ордери, бо очікувала, що Ендрю або його юристи захочуть бачити “judicial authority” перш ніж впустити слідчих. Була також стурбованість, що можуть наполягати на тому, що Сандрінгемський маєток є власністю короля, і для доступу доведеться окремо добиватися права входу.
Поліція зазначала, що такі зволікання могли “frustrate the nature and purpose of the search,” і відзначала ризики, що на місці нікого не буде або увагу приковуватиме присутність ЗМІ, поки доступ відкладатимуть.
Що шукали в домах і як відбувався допит
У документах перелічували типи інформації та пристроїв, які поліція хотіла знайти: “Paper-work, diaries, business records or other documentary evidence of AMW’s [Andrew Mountbatten-Windsor’s] time as Special Representative for Trade and Investment. Further evidence as to any action, communication, comment or in relation to matters following the release of material by the FBI concerning the late Jeffrey Epstein as AMW will be aware that Thames Valley Police is conducting an assessment. Specifically mobile phone(s) and computer(s) [to include electronic notebooks, surfaces, iPads and any older electronic devices,” which could have held information about links to Epstein at the time when Mountbatten-Windsor had been the UK’s trade envoy.”
Документи також містять твердження, що під час роботи торговим представником Великої Британії Ендрю пересилав Джеффрі Епштейну офіційні звіти з поїздок до Сінгапуру, В’єтнаму, Китаю й Гонконгу. Згадували й припущення про те, що він начебто інформував Епштейна про інвестиційні можливості в Афганістані та зустрічався з приватною інвестиційною фірмою, після чого пропонував Епштейну інвестувати в компанію.
Оголошено також хронологію: обшук Royal Lodge у Віндзорі тривав до 24 лютого. Поліцейське інтерв’ю в поліцейській дільниці Ейлсема почалося о 15:00 GMT, а підозра і звільнення під слідство зафіксовані о 18:36. Арешт 19 лютого був за підозрою у вчиненні проступку при виконанні службових обов’язків.
Судове рішення щодо ордерів і подальші кроки
На слуханні у Високому суді поліція визнала, що ордери, які використали для обшуку, були незаконними. У документах сказано, що поліція просила ордери згідно з розділами восьмим і дев’ятим Закону про поліцію й кримінальну процедуру 1984 року; Центральний кримінальний суд видав ордери лише за розділом восьмим, а пізніший суд встановив, що їх мали видавати за розділом дев’ятим.
Речі, вилучені під час обшуків, досі утримуються поліцією, а ще одне слухання призначене на 2027 рік, щоб вирішити, чи можна використовувати матеріали як доказ. Суддя Mr Justice Hilliard зазначив: “The fact that the search warrants were quashed does not bring the investigation to an end or mean that the whole of the investigation is unlawful.”
У окремих документах під час оскарження Ендрю написав: “These assertions were no more than speculation.”
