Дебати як частина боротьби за Сенат
Передвиборчі дебати стали індикатором ширшої боротьби за контроль над Сенатом США. За місяць до 3 листопада кандидати від обох партій показують, які теми і тактики можуть вирішити результат у тих штатах, де гонки вже зараз дуже щільні.
Замість одного показового епізоду на сцені ми бачимо низку сигналів про те, як кандидати позиціонують себе щодо президента, якого риторика вони обирають і хто готовий виходити в ефір. Ці сигнали важливі не лише для національних штабів, а й для виборців у конкретних громадах.
Не всі республіканці стоять за Дональдом Трампом
Дебати підкреслили, що в партії немає єдиної лінії щодо ставлення до колишнього президента. Аналіз виборчих перегонів показав, що близько двох третин кандидатів у конкурентних гонках Палати представників і Сенату дистанціювалися від нього хоча б частково цього циклу.
Приклад з Мену це ілюструє найяскравіше. Сенаторка Сюзан Коллінз, яка балотується на шостий термін, неодноразово відходила від позицій Дональда Трампа і в дебаті нагадала, що голосувала разом з президентом Байденом у 91 відсотку випадків. Вона також сказала, що лише цього року голосувала проти Трампа 137 разів. У штатах, де республіканські електорати традиційно сильні, окремі кандидати роблять менші кроки для дистанціювання і зберігають лояльність до особи Трампа при критиці окремих політик.
В Айові конгресвумен Ешлі Гінсон, яка має проблемну для республіканської кампанії гонку, прямо відкинула ідею укладання енергетичних домовленостей з Росією як спосіб знизити ціни на пальне. Вона наголошувала, що потрібно працювати над зниженням вартості бензину і дизеля, але не за рахунок угод з державою, яка загрожує безпеці.
Особисті нападки стали регулярною частиною дебатів
Дебати показали наростання персональних атак. У багатьох штатах суперники переходили від політичних суперечок до образ і взаємних звинувачень в екстремізмі чи нелояльності. Така риторика загострює емоційну складову кампаній і часто відволікає від конкретних програм.
У Мічигані риторика набула відверто ворожого тону. Республіканець Майк Роджерс під час сутички з демократом Абдулом Ель-Сейєдом дозволив собі натякати на наявність у родині конкурента якоїсь «спискової» підозри. Ель-Сейєд різко відповів і назвав супротивника маріонеткою адміністрації Трампа та слабким, який не стане відстоювати свої позиції, доки не впаде його рейтинг.
У Мейнській гонці між Троєм Джексоном і Сюзан Коллінз перевірка емоцій вилилася в особисті репліки під час діалогу з глядачем що перервав дебати. У штаті Джорджія суперечка між сенатором Джоном Оссоффом і республіканцем Майком Коллінзом теж швидко перейшла у взаємні образи. Окрему увагу привернули запальні пости в соціальних мережах, повязані з родичами одного з кандидатів, де фігурували звинувачення на адресу єврейської спільноти. У відповідь кандидат захищався, кажучи що засуджує расизм і антисемітизм незалежно від джерела.
Чому багато кандидатів уникають дебатів
У цьому електоральному циклі значна частина гонок проходить без публічних дебатів між основними претендентами. Аналіз вказав на те, що з 35 місць у Сенаті, що вирішуються цього листопада, у 21 випадку немає запланованих дебатів серед головних кандидатів.
Одне з несподіваних явищ трапилося в Техасі. Демократ Джеймс Таларико погодився на чотири запрошення провести дебати, тоді як республіканець Кен Пекстон не прийняв жодного з них. Це має значення адже деякі опитування у типовому для республіканців штаті показують, що Таларико може претендувати на несподіваний успіх. Якщо він переможе, це додасть демократам одну з чотирьох потрібних для більшості у Сенаті перемог.
Пояснення відмови від дебатів різні. Іноді це стратегія мінімізувати ризик помилки на публічній сцені, інколи це ознака проблем у кампанії що відчуває тиск. Політолог Пітер Трамбор сказав що відмова виходити на дебати позбавляє кандидата можливості самому розповісти про свою програму і дає ворогу шанс сформувати негативний образ без відповіді.
Наслідки для результатів у ключових штатах
Ці три тренди мають різні наслідки у різних громадах. У Мені гонка Сюзан Коллінз проти Троя Джексона демонструє як дистанціювання від Трампа може одночасно відлякувати й приваблювати різні групи виборців. Одне з опитувань середніх вересневих показало що Коллінз може випереджати свого опонента на три відсотки тоді як інші дослідження дають перевагу Джексону.
У штатах з відсутністю дебатів наголос у кампаніях частіше робиться на рекламу і організацію на місцях. Для місцевих громад це означає що виборці бачитимуть більше універсальних меседжів зі штабів аніж прямі відповіді віч-на-віч. У підсумку результати вирішуватимуть не лише загальні національні тренди а й те наскільки кандидати вміють працювати з місцевими проблемами і настроями виборців.
