Київ готовий іти до Євросоюзу, але не на умовах, за яких українські фермери залишаться другорядними гравцями назавжди. Якщо й після вступу українське зерно пускатимуть на європейський ринок тільки за окремими квотами, Україна на це не піде. Таку позицію озвучив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.
Ідеться не лише про пшеницю й кукурудзу. На кону мільярди євро експортних надходжень, тисячі робочих місць в агросекторі та правила, за якими Україна торгуватиме з ЄС десятиліттями. Київ хоче для своїх аграріїв тих самих можливостей, що мають фермери Польщі, Франції чи Німеччини. Брюссель же намагається відкрити ринок і водночас не розбурхати нову хвилю протестів у себе вдома.
Зерно знову стало каменем спотикання
Старий конфлікт, нові ставки
Трактори на польському кордоні, черги заблокованих вантажівок, суперечки через ціну на пшеницю – усе це Україна вже бачила. Тепер зерно повернулося до порядку денного, але ставки зросли. Мова вже не про тимчасові пільги, а про постійні правила для України як члена ЄС.
Що пропонує Єврокомісія
Єврокомісія розглядає особливий режим для українського агросектору. Зокрема, обмежити доступ окремих товарів до спільного ринку й відкривати аграрні виплати для українців поступово.
Головний мотив Брюсселя – страх місцевих виробників. В України величезні площі родючої землі, гігантський експорт зерна, і конкурувати з нею європейським аграріям буде непросто. Київ, своєю чергою, не хоче опинитися в ситуації, коли членство вже є, а торгувати вільно все одно не дають.
Чому Київ проти постійних квот
Перехідний період – так
За словами Висоцького, проти перехідного етапу Україна нічого не має. Сільське господарство не перебудуєш за кілька місяців, тож поступовий перехід цілком логічний.
Скажімо, у перші роки після вступу можуть діяти квоти на пшеницю, кукурудзу чи цукор. Потім їх збільшуватимуть, поки обмеження не зникнуть зовсім. Такий сценарій Київ готовий обговорювати.
Постійні обмеження – ні
Зовсім інша історія, якщо спеціальні правила залишаться назавжди. Тоді українські аграрії так і не отримають тих можливостей, що й фермери інших країн ЄС.
Саме проти цього й виступає Україна. Про терміни, обсяги та захисні механізми домовлятися можна, але фінальна точка має бути одна – повний доступ до європейського ринку.
Чому Польща так болісно реагує
Що сталося у 2022 році
Невдоволення польських фермерів почалося ще у 2022-му. Після повномасштабного вторгнення ЄС тимчасово прибрав мита на українську продукцію, щоб допомогти вивезти врожай, поки Росія блокувала море.
Зерно пішло через Польщу, Румунію, Словаччину та Угорщину. Але не все доїжджало до кінцевих покупців: частина осідала на місцевих ринках і збивала ціни європейським фермерам.
Протести 2023-2024 років
У 2023-2024 роках це вилилося в протести. Польські аграрії перекривали дороги й пункти пропуску, вимагали обмежити імпорт. Страждали від цього не лише зерновики, а й перевізники та українські компанії, які везли зовсім інші товари.
Тож зараз європейські політики шукають формулу, яка дозволить Україні рухатися до членства, не провокуючи нового конфлікту з власними фермерами.
Скільки заробляє Україна на зерні
Цифри Євростату
За кожною фурою зерна стоять реальні гроші: зарплати, пальне, добрива, оренда землі, податки в бюджет. За даними Eurostat, у 2024 році ЄС купив в України товарів на 24,5 млрд євро. Зернові з них – 4,4 млрд, жири та олії – ще 3,1 млрд, олійні культури та супутні товари – 2,5 млрд.
Чому обмеження болять
І це лише частина аграрного експорту, бо українське зерно купують ще Африка, Азія й Близький Схід. Тож зрозуміло, чому Київ не хоче постійних бар’єрів. Якщо доступ до ЄС лишиться обмеженим, компаніям доведеться закладати це в плани продажів, зберігання врожаю та інвестиції.
Аграрні субсидії ЄС – ще одна болюча тема
Бюджет спільної аграрної політики
Європейські фермери отримують підтримку в межах Спільної аграрної політики. На 2021-2027 роки на неї закладено близько 387 млрд євро. Гроші йдуть на підтримку доходів, розвиток сіл і екологічні програми.
Проблема масштабу
Після вступу Україна теж претендуватиме на ці кошти. Але в неї понад 40 млн гектарів сільгоспугідь, тож її поява серйозно змінить розподіл аграрного бюджету.
Єврокомісія пропонує на старті обмежити виплати українським аграріям. Скільки саме вони отримуватимуть і як довго діятимуть спеціальні правила, поки невідомо.
Брюссель радить шукати покупців в Африці
Повернення на довоєнні ринки
Єврокомісія пропонує Україні активніше повертатися туди, де її зерно купували до великої війни. Насамперед ідеться про Африку й Близький Схід. Єгипет, наприклад, традиційно брав великі партії української пшениці, а серед важливих напрямків були також Туреччина й азійські країни.
Логістичні складнощі
Але продавати за тисячі кілометрів непросто. Потрібні робочі порти, судна, страхування, надійні маршрути. Через російські удари по чорноморських портах ці витрати й ризики залишаються високими.
Покупці з інших континентів Україні цікаві, проте від європейського ринку вона відмовлятися не збирається. Зрештою, членство в ЄС саме й означає участь у спільному економічному просторі.
Ставка на переробку замість сировини
Що пропонує Київ
Україна також пропонує змінити саму модель торгівлі. Не лише продавати пшеницю, кукурудзу й соняшник, а й виробляти з них готову продукцію.
Сою можна переробляти на корми на спільних підприємствах. Соняшник – на олію та харчові інгредієнти. Зернові – на біопаливо. Серед перспективних напрямків Висоцький також назвав добрива й лізин, добавку до кормів для тварин.
Вигода для обох сторін
Європейським компаніям така співпраця дасть нові джерела сировини. Українським – можливість розвивати переробку й продавати продукцію з вищою доданою вартістю.
Чи може Україна відмовитися від вступу
Що насправді сказав Висоцький
Заява заступника міністра не означає, що Україна виходить із переговорів чи відмовляється від євроінтеграції. Ідеться саме про неприйнятність постійних торговельних обмежень.
6 жовтня 2026 року Єврокомісія представила пропозиції з особливим підходом до українського агросектору. Проте це ще не остаточні правила.
Де Україна готова поступитися
Тимчасові квоти, поступовий доступ до субсидій, захисні механізми для окремих товарів – на це Київ погодитися може. Але всі такі заходи повинні мати чіткий кінцевий термін.
Що відомо на цей момент
Станом на 8 жовтня остаточних домовленостей щодо доступу українського зерна до ринку ЄС після вступу немає. Розміри квот і терміни їх дії теж не затверджені.
Поки українські аграрії збирають урожай і шукають покупців, у Брюсселі та Києві вирішують, за якими правилами його продаватимуть у майбутньому. Позиція України при цьому незмінна: тимчасові обмеження можливі, а постійних винятків зі спільного ринку бути не повинно.
