Олександр Косторний, засуджений за державну зраду, помер у місцях позбавлення волі. Раніше він служив розвідником КДБ, відповідаючи за організацію прослуховування, однак його професійна діяльність не отримала високих оцінок у звітах спецслужб. Український історик та лейтенант резерву Володимир Бірчак виявив документи, що підтверджують роботу Косторного у КДБ, зберігаються у архіві СБУ. Частину цих документів він опублікував у своєму телеграм-каналі Archive artifacts. За припущеннями історика, саме Косторний міг проводити прослуховування львівських дисидентів.
Володимир Бірчак навів декілька документів, які свідчать про те, що Косторний не володів високою професійною майстерністю. Звітні документи інспекції вказують на численні недоліки в його роботі. Історик зазначає, що навіть довго після проголошення незалежності України, таких співробітників КДБ вважали цінними і берегли, враховуючи їх заслуги, та вітали до 9 травня і 23 лютого. Доступ до їхніх справ, імовірно, був закритий понад 20 років у незалежній Україні.
З відкриттям архівів ЧК-КГБ українці отримали можливість дізнатись правду про не так вже й далекі радянські часи. Документи, пов’язані з Косторним, датуються 1970-1980 роками. Зокрема, один із витягів — наказ начальника управління КДБ у Львівській області 1974 року про формування оперативно-технічної групи для прослуховування 7-го відділу КДБ. У цьому документі Косторний згадується в званні прапорщика як розвідник.
Інший звіт інспекції вказує на недостатній рівень виконання службових обов’язків Косторним. Зокрема, у період 1984–1985 років через особисту неорганізованість окремих співробітників і недоліки у контролі з боку керівництва, деякі агентурно-оперативні заходи залишилися невиконаними. Зокрема, не було здійснено встановлення агента Гальбінського, який пізніше емігрував до США; серед оперативних співробітників, відповідальних за цю справу, згадуються Терзілов, Косторний і Моїсеєнко. Через ці фактори планові операції не дали очікуваних результатів.
З документів також відомо, що оперативник Косторний мав агентурне прізвисько «Сєргєй». В оперативних звітах згадується, що він працював із особами, які вчиняли політично шкідливі дії.
Володимир Бірчак у коментарі для Omega підтвердив, що Косторний був штатним співробітником КДБ. Як розвідник він займався встановленням пристроїв негласного збору інформації. За його словами, у 1974 році Косторний цілком міг проводити прослуховування українських дисидентів у Львові. З оприлюднених інспекційних звітів можна зробити висновок, що він відповідав за певну агентуру та справи, пов’язані з роботою другого відділу — контррозвідки.
У 2023 році Олександра Косторного засудили за державну зраду. Його звинуватили у передачі російським спецслужбам інформації про військові об’єкти, зокрема у коригуванні удару по Яворівському полігону, що призвело до значних втрат серед військових. Косторного засудили до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна. Нещодавно стало відомо про його смерть у в’язниці у віці 76 років.
Відомо, що Косторний закінчив вищу школу КДБ у Москві і до 1990 року служив у відділі зовнішнього спостереження КДБ у Львові. Після звільнення зі спецслужби, маючи звання майора, він займався детективною діяльністю за власним зізнанням.
