Для когось вона насамперед зірка європейського кіно. Для когось — дружина Висоцького. Обидва визначення правдиві, але обидва її звужують. Владі знімалася з дитинства, працювала з Годаром і Орсоном Веллсом, привезла з Канн приз за найкращу жіночу роль, співала, грала в театрі й писала книжки.
24 вересня 2026 року французька акторка Марина Владі померла. Їй було 88. Родина розповіла, що вона пішла вдома, серед близьких і своїх тварин. У фільмографії – понад 80 стрічок (а якщо вірити деяким кінобазам, то й більше).
Звідки взялося ім’я Владі
Катрін Марина де Полякофф-Байдарофф
Так насправді звали акторку. Народилася вона 10 травня 1938 року в Кліші, передмісті Парижа, в родині емігрантів. Батько, Володимир Поляков, співав в опері. Мати, Міліца Енвальд, танцювала.
Псевдонім на честь батька
Vlady — це не вигадка продюсера для афіші. Прізвище утворене від імені батька, Володимира. Пізніше його бачила вся Європа, а для самої Марини воно завжди лишалося чимось дуже особистим.
Чотири сестри – чотири артистки
Хто ким став
Марина була наймолодшою. Старші теж пішли в мистецтво: Ольга працювала телережисеркою під ім’ям Ольга Варен, Тетяна стала акторкою Оділь Версуа, Міліца – акторкою Елен Вальє. У 1960-х сестри разом записували російські пісні й навіть зіграли на одній сцені в чеховських «Трьох сестрах» (важко уявити більш символічний вибір п’єси).
Балет у шість, камера в десять
Тож біографія Марини Владі в мистецтві почалася дуже рано. Десь із шести років — балет. У десять вона вперше стала перед камерою. До дорослої слави було ще далеко, але шлях уже визначився.
Марина Владі в молодості: перші великі ролі
Італія, Франція і швидке дорослішання
Спочатку їй давали ролі юних дівчат, що логічно. Проте режисери досить швидко зрозуміли, що дівчина тягне й значно складніший матеріал. У 1950-х вона багато знімалася і у Франції, і в Італії.
Канни, куди її не пустили
Одна з перших помітних робіт – «Перед потопом» Андре Каятта. Стрічку відібрали до програми Каннського фестивалю 1954 року. І тут курйоз: Марині ще не було 16, тож подивитися власний фільм разом із фестивальною публікою їй не дозволили через вік.
Далі були «Чаклунка», «Принцеса Клевська», «Фальстаф», «Дві або три речі, які я знаю про неї». Різні жанри, різні героїні – і саме ця різноманітність стала її візитівкою.
1963-й – головна нагорода Канн
«Подружнє ліжко» Марко Феррері
За роль у L’Ape Regina (у нас фільм знають як «Подружнє ліжко») Владі отримала в Каннах приз за найкращу жіночу роль. Це зафіксовано в офіційному архіві фестивалю.
Не дебют, а утвердження
Новачком вона на той час давно не була, та й Канни вже бачила. Проте саме 1963 рік остаточно поставив її серед найпомітніших актрис європейського кіно свого покоління.
Годар, Веллс, Таверньє та інші
Список, як підручник з історії кіно
Прізвища режисерів, з якими працювала Владі, можна сміливо вносити в конспект лекції про європейський кінематограф. Жан-Люк Годар, Орсон Веллс, Марко Феррері, Бертран Таверньє, Жан Деланнуа — і це далеко не всі.
Від костюмної драми до авторського кіно
У Веллса вона зіграла у «Фальстафі», у Годара – головну героїню в «Двох або трьох речах, які я знаю про неї». Сьогодні історична драма, завтра авангард, післязавтра соціальний сюжет про сучасність. В одне амплуа її так ніхто й не загнав.
Марина Владі і Володимир Висоцький
Десять років шлюбу на дві країни
Одружилися вони 1 грудня 1970 року. Шлюб тривав до смерті Висоцького 25 липня 1980-го. Більшу частину цього часу подружжя жило на відстані: вона працювала у Франції, він — у СРСР, тож обоє постійно їздили туди-сюди.
«Володимир, або перерваний політ»
Після його смерті Владі не раз поверталася до цієї історії. У 1987-му вийшла її книга спогадів Vladimir ou le vol arrêté. Текст дуже особистий: про спільне життя, про творчість Висоцького і про те, якими непростими були ці роки.
Родина: три шлюби й троє синів
Оссейн і Бруйє
До Висоцького Владі двічі була заміжня. Першим чоловіком став французький актор і режисер Робер Оссейн, другим — авіатор і підприємець Жан-Клод Бруйє.
Діти та пізні роки
Від Оссейна в неї народилися сини Ігор і П’єр, від Бруйє – Володимир. Спільних дітей із Висоцьким не було. У пізніші роки поряд із нею довго був французький лікар і громадський діяч Леон Шварценберг.
Сцена, музика, книжки
Більше, ніж кіно
Люди зазвичай знайомляться з нею через фільми Марини Владі, і це зрозуміло. Але кіно було лише однією частиною її життя. Вона виступала на сцені, записувала пісні, писала.
«24 кадри на секунду»
Серед її книжок – автобіографічні тексти та спогади. У 2005-му вийшла 24 images/seconde, де Владі розповідає про кар’єру, знімальні майданчики й особисте. Навіть коли найактивніші кінороки лишилися позаду, вона нікуди не зникала з культурного життя Франції.
Громадянська позиція
«Маніфест 343»
Про це згадують рідше, ніж про кіно чи Висоцького. У 1971 році Владі підписала знаменитий «Маніфест 343» за право жінок на аборт. Нагадаємо, у Франції тоді аборти ще були поза законом, тож підпис був цілком реальним ризиком.
Мігранти, бездомні, люди без документів
У наступні десятиліття вона разом зі Шварценбергом підтримувала громадські ініціативи на захист мігрантів, бездомних і людей без документів. Тобто не обмежувалася заявами — брала участь.
Останні роки акторки
Рідше в кадрі, але не на пенсії
У XXI столітті Владі знімалася значно менше, проте роботу не кинула. Французькі фільми, телебачення, виступи перед публікою — усе це тривало.
Прощання
Марина Владі пішла з життя 24 вересня 2026 року у віці 88 років. Родина повідомила AFP, що вона померла вдома, поруч із рідними та домашніми улюбленцями.
Її кар’єра охопила практично все повоєнне французьке кіно -— від перших ролей 1940–1950-х до робіт уже в новому столітті. Після неї залишилися десятки фільмів з Мариною Владі, каннський приз, робота з великими режисерами і книжки, в яких вона сама розповіла свою історію.
