Розслідування польських журналістів про компанію Контрол Процес та завод з переробки сміття у Львові

9 Вересня, 2026

Ковальчук Олена

Розслідування польських журналістів про компанію Контрол Процес та завод з переробки сміття у Львові

Сміттєпереробний завод у Львові станом на липень 2026 року став предметом глибокого міжнародного конфлікту та розслідувань. Польські медіа дедалі частіше звертають увагу на скандал, що пов’язаний із будівництвом цього заводу, за участю краківської компанії Control Process. Після журналістського розслідування сайту Wirtualna Polska до проблеми долучилося незалежне польське розслідувальне видання OKO.press, яке провело інтерв’ю з усіма сторонами конфлікту.

Варто відзначити, що всі матеріали, опубліковані Omega, є передруком текстів польських колег.

Коли польське Міністерство закордонних справ гучно заявляло про те, що Україна начебто «обдурила польську компанію», у прокуратурі вже тривало розслідування справи щодо шахрайства компанії Control Process на суму 16 млн злотих. Обидві сторони тепер уникають коментарів, а у Львові впевнені: їх обманули та використовують у політичних інтересах.

Стан будівництва у Львові далекий від ідеального: хоча останні тижні не було опадів, на бетонній підлозі заводу видно калюжі, що потрапили через протікаючий дах і не висохли досі. Труби на стелі лишаються відкритими, деякі навіть не з’єднані між собою. Будівельна конструкція має численні отвори, відсутня під’їзна дорога, протипожежна система та система відведення води.

Завод із переробки комунальних відходів, який розташований за 4,5 кілометра від центру Львова і який мала будувати польська компанія Control Process, фактично залишився на рівні будівельного майданчика. Споруду мали завершити ще рік тому.

У цьому транскордонному бізнес-конфлікті польський уряд підтримує польську компанію, тоді як мер Львова Андрій Садовий зі своєю командою відстоюють інтереси міського проєкту з переробки відходів.

У червні 2026 року, під час гострих напружень у польсько-українських відносинах, конфлікт швидко набув широкого розголосу в інтернеті. Активно це питання просували головно політики правих сил, зокрема представники партій «Право і справедливість» (PiS) та «Конфедерація». Домінував типове трактування: польська компанія виконала всі роботи та виграла суди й арбітражі, проте мер Львова, за версією опонентів, ігнорує закон та блокує діяльність польського представника в Україні.

### «Польсько-українська війна» під біло-червоним прапором

Рівно рік тому польський Business Insider висловив думку, що інвестиція у Львові, яку реалізує Control Process, вказує на необхідність готуватися до несподіванок, тим самим окреслюючи ситуацію як виклик для польських бізнесменів. Видання негативно висвітлювало українську сторону, додаючи до неї звинувачення в неетичних вчинках, що нібито підірвали репутацію польської компанії.

Control Process — краківське підприємство з 35-річним досвідом, яке спеціалізується на будівництві газових компресорних станцій, очисних споруд, теплоелектроцентралей і заводів з переробки відходів. Контракт на львівське будівництво цього заводу компанія виграла у 2020 році, взявшись за роботи загальною вартістю 35 млн євро. Будівництво почалося у 2021 році, але незабаром розгорнулася масштабна війна в Україні.

З моменту початку співпраці обидві сторони заявляють про складнощі. Термін завершення будівництва переносили кілька разів: спочатку на серпень, потім — на жовтень 2025 року. Польська компанія отримала близько 29 млн євро за виконання приблизно 75–80% робіт. Проте міжнародний скандал розгорнувся пізніше.

У серпні 2025 року Львівська міська рада звернулася листом до прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска з проханням втрутитися у ситуацію із заводом, оскільки на будмайданчику майоріли польський і український прапори, що мало символічне значення для двосторонніх відносин. Львів висловив готовність до співпраці та очікування, що Control Process виконає свої зобов’язання, підкреслюючи, що це є тестом для українсько-польського економічного партнерства.

В справу залучили дипломатів і пообіцяли, що завод буде добудований до кінця року. Проте навесні 2025 року контакти з польською дипломатією припинилися, а у березні Львів розірвав договір із Control Process.

За словами Олександра Єгорова, директора львівського комунального підприємства «Зелене місто», причиною розірвання контракту стало систематичне невиконання зобов’язань компанією, ігнорування рекомендацій інженера проєкту та відсутність реакції на зауваження. Control Process у свою чергу стверджувала, що виконала 95% роботи, а затримки виникли через невиплату коштів, які нібито зросли до 55 млн євро через індексацію. Наприклад, ціна дизельного пального за цей період зросла з 0,90 до 1,15 євро за літр.

Справу передали до FIDIC — Міжнародної федерації інженерів-консультантів, яка виконує роль арбітра та керівника проєкту. За словами польської сторони, вона виграла дев’ять арбітражних процесів. Водночас українці заперечують юридичний статус цих рішень, оскільки FIDIC нібито розглядає справу лише за тристоронньою угодою, що не була підписана. За словами Олександра Єгорова, інформація Control Process ґрунтується лише на консультативному висновку приватного експерта, який не врахував всіх аспектів угоди і не відвідував місце будівництва.

Розбіжності у трактуванні рішень FIDIC існують і на високому політичному рівні: у червні 2026 року речник польського МЗС Марцін Вевюр наголосив у соцмережах, що ігнорування міжнародного арбітражу неприпустиме, у відповідь мер Львова Андрій Садовий закликав публічно оприлюднити це рішення арбітражу.

Конфлікт набирав політичної гостроти під час вручення ордена Каролю Навроцькому у присутності Президента України Володимира Зеленського. Обговорення справи Control Process та львівської інвестиції відбувалися на Конференції з відновлення України в Гданську, на яку частина української делегації, включно з президентом, не приїхала. Тоді заступник міністра закордонних справ Польщі Владислав Теофіл Бартошевський публічно заявив, що Львів «обдурив польську компанію», а польським бізнесменам не радять інвестувати у Львів. Представник уряду Польщі Павел Коваль, у свою чергу, в ефірі TVN24 підкреслив повну підтримку Control Process польським урядом.

### Control Process під наглядом прокуратури

Водночас жодна з цих політичних заявок не згадувала про те, що польська прокуратура проводить досудове розслідування щодо Control Process, а компанія має сумнівну репутацію через низку попередніх проектів, пов’язаних із шахрайськими діями.

За даними OKO.press, є кілька істотних прикладів:

– У 2018 році мер Ловича розірвав договір із Control Process через завищені рахунки за роботи, які фактично не виконувалися. Справа потрапила до суду.
– У 2019 році міське підприємство Яроцина розірвало контракт на будівництво очисних споруд, оскільки підрядник покинув об’єкт, порушуючи зобов’язання.
– У 2024 році теплоенергетичне підприємство в Старуховіце також розірвало контракт через відсутність документації, дозволів і фінансової гарантії.

27 липня цього року журналісти звернулися до Control Process із запитаннями стосовно львівської інвестиції та інших невиконаних проектів.

### Можливе шахрайство на 16,3 млн злотих

29 липня журналіст Шимон Ядчак повідомив про висунення звинувачень керівництву Control Process у Лодзькій прокуратурі: йдеться про шахрайські дії на суму 16,3 млн злотих, що торкнулися п’яти муніципальних підприємств. За версією слідства, керівники компанії вводили в оману, заявляючи про наявність кваліфікованого персоналу та субпідрядників, щоб виграти тендери, і далі намагалися отримати оплату за недоказані роботи.

Перші звинувачення у цій справі отримав Томаш В., віцепрезидент компанії, у липні 2022 року. Останні нові претензії датовані березнем 2026 року. Слідство охоплює кілька проєктів:

1. Коло (2017–2018) — Control Process EPC Environmental Protection; контракт на 34,4 млн злотих; підозра в подачі неправдивих даних про субпідрядників; заявлена сума шахрайства — понад 8,5 млн злотих.
2. Лович (2017–2018) — Control Process EPC Environmental Protection 2; контракт на 60,59 млн злотих; підозра у спробі незаконного отримання 1,78 млн злотих і підробленні документів.
3. Яроцин/Цельча (2017) — Control Process EPC Environmental Protection 3; контракт приблизно на 115 млн злотих; спроба незаконного отримання 6 млн злотих.
4. Свєнти-Войцех/Мендзижець (2017–2021) — консорціум Control Process Silesia та Control Process S.A.; випадок, у якому замовник виявив підміну заяв ще до підписання договору.
5. Стараховіце (2017–2018) — Control Process EPC Environmental Protection 4; підробка інформації про керівника проекту та субпідрядника.

Окрім кримінальних справ, муніципальні структури намагаються повернути гроші через цивільні процеси, а в Яроцині, за інформацією слідства, сума претензій сягає приблизно 102,5 млн злотих.

За інформацією слідства, компанія системно використовувала дочірні підприємства, щоб формально вигравати тендери, передаваючи обов’язки материнській компанії як субпідряднику. Такий підхід міг би забезпечити юридичний захист від невиконання контрактів.

Власне керівництво таких компаній – це наближені особи: батько Маріан і його сини Томаш і Войцех.

### Control Process уникає коментарів

Після кількох звернень журналістів компанія Control Process відповіла лише одною фразою про те, що запит був надісланий особам, котрі зараз у відпустці, а на повторні питання відповіді не надала.

Натомість львівське комунальне підприємство «Зелене місто» провело журналістів територією недобудованого заводу та поділилося своїм баченням ситуації.

### Політичний підтекст конфлікту

Олександр Єгоров з «Зеленого міста» зазначає, що польська компанія виконала лише частину робіт із самого зведення будівлі, але не забезпечила створення повного комплексу заводу відповідно до умов контракту «Проєктуй і будуй». Зокрема, не було зведено під’їзних доріг, протипожежних резервуарів і системи відведення води.

На думку Єгорова, польська сторона нині намагається використати цей конфлікт у політичних цілях.

Таким чином, ситуація навколо сміттєпереробного заводу у Львові залишається складною і багатовимірною, включаючи технічні, юридичні та політичні аспекти, що охоплюють не лише двосторонні взаємини України та Польщі, а й питання довіри і бізнес-етики.