Москва повернула Київ у свої військові розрахунки
У російському Генштабі знову прораховують можливу операцію на півночі України. Серед напрямків, які фігурують у цих планах, — Київ та Чернігів. Про це розповів заступник керівника Офісу президента Павло Паліса, посилаючись на дані української розвідки.
Тут важливо одразу відділити факти від гучних заголовків. Наступ на Київ просто зараз не починається. Україна не бачить біля північного кордону великого ударного угруповання, яке могло б найближчим часом рушити на столицю. Йдеться про інше: російське командування отримало завдання підготувати можливі сценарії такої операції.
Розвідка отримала інформацію не з одного джерела
За словами Паліси, дані про російські плани вдалося перевірити одразу через кілька каналів. Це важлива деталь, адже інформацію не будували на окремому перехопленні чи одиничному повідомленні.
Українська розвідка бачить, що Москва продовжує розглядати північ України як один із можливих напрямків майбутніх бойових дій. Російські військові мають підготувати різні варіанти операції та розрахувати, які сили для цього можуть знадобитися.
Водночас підготовлений план на папері — це ще не колони техніки біля кордону. Для реального наступу Росії довелося б перекидати сюди десятки тисяч військових, накопичувати бронетехніку, боєприпаси, пальне та розгортати логістику. Таких ознак зараз немає.
Генштаб уже прораховує відповідь
Українські військові теж не чекають, поки ситуація зміниться. Генштаб ЗСУ вже розробив можливі сценарії оборони та протидії російським планам.
Подробиць, зрозуміло, ніхто не розкриває. Відомо лише, що командування аналізує різні варіанти розвитку подій і готує рішення наперед.
Це стосується не лише безпосередньої оборони Києва. До такого планування входять прикордонні райони Чернігівщини, можливі маршрути руху російських військ, логістика противника та способи зірвати накопичення сил ще до того, як вони стануть реальною загрозою.
На кордоні поки немає армії для великого прориву
Саме ця деталь зараз найважливіша для людей, яких налякали новини про новий похід Росії на столицю. Велике наступальне угруповання на київському чи чернігівському напрямку не сформоване.
Тобто російська армія поки не повторює картину лютого 2022 року, коли біля українського кордону заздалегідь накопичували величезну кількість військ і техніки.
Українська сторона стежить за переміщеннями російських підрозділів і оцінює, чи з’являються ознаки такого накопичення. Наразі публічно про них не повідомляли.
Чому Росія знову згадує Київ і Чернігів
Північ України для Кремля нікуди не зникла з військової карти. У 2022 році російські війська вже намагалися прорватися до столиці через Київську та Чернігівську області, але були змушені відступити.
Тепер Москва, судячи з розвідданих, знову хоче мати готовий сценарій дій на цьому напрямку. Це не обов’язково означає, що саме його Кремль обере. Військові штаби часто готують кілька планів одночасно — від локальної операції до значно масштабнішого наступу.
Однак сам факт появи Києва і Чернігова у таких розрахунках українська сторона не ігнорує.
Кремль паралельно думає про «буферну зону»
Ще один російський задум стосується прикордонних областей. За словами Павла Паліси, Москва хоче створити так звану буферну зону в Сумській і Харківській областях, а частково — і на Чернігівщині.
У російських планах може йтися про територію приблизно до 20 кілометрів углиб України. Причому ця відстань не є остаточною.
Причина досить проста. Дрони стають дальнішими, точнішими та масовішими. Через це навіть захоплення кількох кілометрів території не гарантує російським військам безпеки від ударів. Тому Москва змушена постійно переглядати власні розрахунки.
Для масштабних планів Кремлю потрібні сотні тисяч людей
Є ще одна деталь, яка добре показує масштаб російських проблем. У Кремлі розглядають можливість нового великого поповнення армії у 2026–2027 роках.
За інформацією української сторони, російський Генштаб опрацьовував варіант залучення до 600 тисяч людей протягом двох років — орієнтовно по 300 тисяч щороку.
Причина очевидна: війна забирає величезну кількість особового складу. Росії потрібно одночасно компенсувати втрати, поповнювати частини на фронті, створювати резерви й мати людей для можливих нових операцій.
Набір контрактників уже не перекриває всі потреби
За українськими оцінками, лише за перші сім місяців 2026 року російські війська втратили близько 240 тисяч людей убитими та пораненими. За той самий час контракт із російською армією уклали менш як 232 тисячі осіб.
Ці цифри не означають, що нових мобілізованих відправлять саме на наступ РФ у напрямку Києва. Але вони добре пояснюють, навіщо Москві потрібен додатковий людський ресурс.
Без нього Кремлю складно одночасно продовжувати активні бої на сході та півдні, тримати резерви й планувати нові напрямки.
Повторення лютого 2022 року зараз не видно
Словосполучення «наступ на Київ» закономірно викликає дуже сильні асоціації. Але нинішня ситуація суттєво відрізняється від тієї, яка була напередодні повномасштабного вторгнення.
Тоді біля кордонів України місяцями накопичували війська. Супутникові знімки показували табори, техніку, польові госпіталі та ешелони з озброєнням. Зараз подібної концентрації на півночі немає.
Саме тому Паліса говорить не про неминучий удар, а про плани, які російські військові отримали завдання розробити.
Київ готується не чекати появи колон біля кордону
Підхід України зараз полягає в тому, щоб реагувати значно раніше. Не тоді, коли техніка вже рушить дорогою до кордону, а ще на етапі, коли Росія починає збирати війська, будувати склади чи перекидати резерви.
Для цього військові відстежують зміни у складі російських підрозділів, переміщення техніки та логістику. Якщо Москва спробує перейти від планування до реального формування ударного угруповання, це потребуватиме часу і великої кількості ресурсів.
Саме такі сигнали й мають стати першими ознаками того, що сценарій на папері починають перетворювати на реальну операцію.
Станом на зараз ситуація виглядає саме так
Російське командування має завдання підготувати сценарії можливої операції у напрямку Києва та Чернігова. Ці дані українська сторона називає перевіреними.
Водночас великого угруповання для такого удару Росія зараз не створила. Павло Паліса прямо наголосив: ознак безпосередньої підготовки масштабного наступу на цих напрямках немає.
Український Генштаб паралельно має власні варіанти оборони та протидії. Тому головна різниця в нинішній ситуації проста: Москва прораховує можливості, а Україна вже прораховує, як ці можливості зірвати.
