З міжобласними автобусами на заході України ситуація зараз доволі показова. Львівська область потрапила до групи регіонів, де рейсів просто не вистачає для наявного попиту. Тернопільщина має іншу проблему: маршрутів тут чимало, але вони часто працюють із великим навантаженням.
Інакше кажучи, в одному регіоні пасажири стикаються з нестачею вибору, а в іншому — з переповненими або надто затребуваними рейсами. Саме так виглядають результати нового дослідження мережі міжобласних автобусних рейсів.
Майже третина маршрутів є тільки в реєстрі
Цифри тут говорять самі за себе. Станом на червень 2026 року в реєстрі Укртрансбезпеки було 3918 міжобласних маршрутів, але фактично працювали лише 2622.
Ще 1296 маршрутів не виконувалися. Це майже третина від усієї кількості, яка значиться в документах.
Для пасажира така статистика виглядає дуже просто: маршрут начебто є, а автобуса немає. І саме тому красива цифра в реєстрі ще не означає, що людина справді може сісти й поїхати у потрібний час.
На Львівщині попит є, а автобусів замало
У Львівській області ситуація досить зрозуміла. Людей, які користуються міжобласними автобусами, багато, а кількість рейсів за цим попитом не встигає.
До тієї ж групи разом зі Львівщиною потрапили Київська, Харківська, Закарпатська, Чернівецька, Вінницька та Одеська області. У всіх цих регіонах дефіцит автобусних рейсів поєднується з доволі активним пасажиропотоком.
Для Львівщини це особливо відчутно. Львів — великий транспортний вузол, звідки щодня їдуть у сусідні області, до інших великих міст, у прикордонні райони. Тут багато студентів, туристів, працівників, людей, які їдуть на пересадки або повертаються додому на вихідні.
І коли на популярний напрямок є лише кілька зручних відправлень, проблема стає помітною дуже швидко.
Це не проблема одного сезону
Було б легко списати все на війну або останні зміни на транспортному ринку. Але дані показують, що все не так просто.
Дослідники порівняли нинішню ситуацію з періодом до повномасштабного вторгнення. І виявилося, що сім областей, які зараз перебувають у групі дефіциту, мали схожі труднощі й раніше. Львівщина — серед них.
Тобто автобусне сполучення Львівщини давно не встигає за реальним попитом. У побуті це виглядає знайомо: потрібний автобус їде лише раз або двічі на день, квитки на вечір швидко закінчуються, а зручний час доводиться підлаштовувати під перевізника, а не навпаки.
Чому просто додати ще один рейс не так легко
З боку все виглядає елементарно: якщо автобусів не вистачає, треба запустити більше. Але транспортна система працює трохи складніше.
Потрібен перевізник, який готовий взяти маршрут. Потрібні автобуси, водії, погоджений графік, дозволи, автостанції або визначені місця посадки.
Є й питання грошей. Рейс може бути переповненим у п’ятницю ввечері, але напівпорожнім у вівторок удень. Перевізник дивиться на маршрут не один день, а на те, чи буде він життєздатним упродовж усього року.
Через це міжобласні маршрути не завжди з’являються так швидко, як хотілося б пасажирам.
На Тернопільщині автобусів наче достатньо, але є нюанс
У Тернопільській області ситуація інша. Тут не йдеться про явну нестачу маршрутів.
Регіон потрапив до категорії з густою, але перевантаженою мережею. Разом із Тернопільщиною до цієї групи віднесли Івано-Франківську та Хмельницьку області.
Тобто автобусні маршрути Тернопільщини охоплюють регіон непогано, але людей на них припадає багато. Маршрут є, автобус їде, але знайти зручне місце на популярний час може бути вже значно складніше.
Це той випадок, коли на карті все виглядає добре, а в реальному житті пасажир усе одно може нервово оновлювати сторінку з квитками.
Для пасажира різниця майже непомітна
Людині, яка просто хоче доїхати зі Львова чи Тернополя в інше місто, категорія з аналітичного дослідження мало про що говорить.
Їй важливо інше: чи є автобус о 8-й ранку, чи можна повернутися ввечері, скільки коштує квиток і чи залишилися місця.
Саме тому дефіцитна і перевантажена мережі можуть відчуватися однаково незручно. На Львівщині потрібного рейсу може просто не бути. На Тернопільщині він є, але вже забитий пасажирами.
Різні причини — одна й та сама побутова проблема.
Один маршрут на день — це ще не зручне сполучення
Кількість маршрутів узагалі мало що пояснює без частоти рейсів. Автобус може офіційно сполучати два міста, але їхати один раз на добу.
Для людини, якій потрібно потрапити на роботу, навчання, лікарняний прийом або зустріч, це вже не дуже великий вибір.
Те саме стосується і пасажирських перевезень на популярних напрямках. Якщо рейсів багато, але всі вони концентруються в кількох годинах, у піковий час навантаження нікуди не зникає.
Перевізників стало менше
Є ще одна цифра, яка добре пояснює загальну картину. У 2026 році міжобласні маршрути обслуговують 552 перевізники.
У 2021 році їх було 721.
Тобто ринок за кілька років помітно змінився. Частина компаній перестала працювати, хтось скоротив кількість напрямків, хтось переорієнтувався.
Це не означає, що кожен перевізник, який пішов із ринку, залишив після себе порожній маршрут. Але для системи автобусних перевезень така різниця точно не проходить безслідно.
У вересні розіграють 250 маршрутів
На тлі цієї ситуації Міністерство розвитку громад та територій оголосило новий конкурс на 250 міжобласних автобусних маршрутів.
Конкурс має відбутися 18 вересня 2026 року. Документи від перевізників прийматимуть до 23:59 27 серпня, а сама процедура проходитиме дистанційно.
Серед напрямків, які винесли на конкурс, є й маршрут Львів — Тернопіль.
Це важлива деталь саме для двох областей, які зараз опинилися в різних «проблемних» категоріях. Один напрямок фактично з’єднує регіон із дефіцитом рейсів і регіон із перевантаженою мережею.
Перевізник не зможе просто поставити будь-який автобус
Умови для нових маршрутів прописують досить конкретно. Для кожного напрямку визначають кількість рейсів, частоту руху, необхідну кількість автобусів, їхній клас і місткість.
Переможці отримуватимуть електронні дозволи. Також враховуватимуть актуальні автостанції, зупинки, визначені громадами, та вимоги, які діють під час воєнного стану.
Усе це є частиною реформи автобусних перевезень, яка поступово переводить систему в цифровий формат.
«Мертві» маршрути теж псують загальну картину
Майже 1300 маршрутів, які є в реєстрі, але не виконуються, — це не просто суха бюрократична проблема.
Такі записи створюють картину, ніби транспортних можливостей більше, ніж є насправді. А потім пасажир відкриває розклад і бачить зовсім іншу реальність.
Тому актуалізація даних Укртрансбезпеки потрібна не лише чиновникам. Вона напряму впливає на те, наскільки зрозумілою буде вся система для звичайної людини.
Львівщині потрібні не записи в реєстрі, а реальні рейси
Для Львівської області головна проблема зараз не в тому, щоб намалювати ще кілька маршрутів на карті. Потрібно, щоб автобуси справді їздили і робили це з нормальною частотою.
Особливо важливо це для напрямків, де залізниця не дає зручної альтернативи. Не всі міста мають прямі потяги, а розклад залізниці теж далеко не завжди підходить для коротких міжобласних поїздок.
Тому міжобласне автобусне сполучення для Львівщини залишається одним із ключових способів пересування між містами.
Тернопільщині важливі додаткові відправлення
На Тернопільщині ситуація трохи інша: мережа вже є, але її потрібно підсилювати там, де пасажирів найбільше.
Якщо на популярному напрямку автобус постійно заповнений, нова назва маршруту мало допоможе. Значно важливішим може бути ще один ранковий або вечірній рейс.
Тож головними показниками залишаються дуже прості речі: скільки автобусів реально виходять на маршрут, як часто вони їздять і чи може пасажир купити квиток без маленького квесту.
