Нещодавно у деяких медіа з’явилася інформація про можливі проблеми з постачанням медичного кисню у лікарні регіону. За повідомленнями, «Львівський хімічний завод», який є основним постачальником кисню, нібито зазнав рейдерського захоплення, через що його робота зупиняється. Крім того, раніше свідчилася інформація про те, що підприємство має переїхати до Городоцької громади, що викликало занепокоєння серед її жителів. Редакція Omega вирішила детально з’ясувати, що відбувається з «Львівським хімічним заводом», як функціонує підприємство, які його перспективи та що це означає для населення.
### Історія та сучасний стан заводу
Виробництво зріджених газів на вул. Рахівській у Львові розпочалося в 1954 році, задовго до появи житлового району Сихів. Сьогодні на території заводу знаходяться цехи, яким вже понад 70 років, а велика частина виробничого обладнання залишилася з радянських часів. На підприємстві працює велика електропідстанція, система градирень для охолодження, що нагадує двоповерховий будинок, цех із виготовлення кисню, цистерни та інша техніка. Незважаючи на зношене обладнання, завод продовжує роботу: у цехах кисень зріджується, розливається у великі термосоподібні ємності та доставляється до лікарень Львова й області.
Поруч із одним із цехів видно нове обладнання, зокрема сучасну градирню, що працює за замкненим циклом охолодження і займає площу розміром із середній контейнер. Це частина інвестиційного проєкту з модернізації та розширення виробничих потужностей заводу, який стартував близько півтора року тому. Саме цей проєкт, на жаль, став причиною конфлікту і спричинив чутки щодо стану підприємства.
### Інвестиційний проект
Виробництво однієї тонни зрідженого кисню сьогодні споживає до 2400 кВт електроенергії на годину, а додатково — приблизно 1000 кВт для опалення старих приміщень взимку, зазначає головний технолог заводу Сергій Давидов. Стара градирня використовує величезні обсяги води, тож енергоефективність підприємства він оцінює як катастрофічну.
У зв’язку з цим завод запланував розширення та будівництво нового сучасного виробництва у Городоцькій громаді на земельній ділянці площею 4 гектари біля села Воля Бартатівська. Для цього закуповується обладнання вартістю 9 мільйонів доларів у міжнародної компанії з Японії. Аналогічне обладнання працює в різних країнах, зокрема Польщі та Австралії.
Проєкт оновлення підтримала держава через програму доступних кредитів «5–7–9%» та зниження митних платежів на імпорт обладнання, яке в Україні не виробляється. Частину коштів завод отримав у кредит у банку ПУМб.
Однак, розпочатий процес модернізації стикнувся з опором з боку колишнього генерального директора Анатолія Бобришова, який не бажав реалізовувати проєкт і навіть блокував ввезення нового обладнання. Це викликало хвилю протестів серед працівників, деякі з них навіть писали заяви про звільнення.
Завод – акціонерне товариство, у якому немає одноосібного власника. Для ухвалення рішень потрібно не менше 50% + одна акція, тож акціонери повинні працювати спільно. Коли ситуація загострилася, акціонери провели збори, на яких було замінено трьох з п’яти членів наглядової ради. Нова рада, що представляє інтереси акціонерів, ухвалила рішення звільнити 82-річного Бобришова, який обіймав посаду понад 38 років.
Новим генеральним директором став Андрій Пирогов. Під його керівництвом завод продовжує роботу без припинення, а запуск нових потужностей для виробництва кисню планується приблизно за рік. За його словами, кисню вистачає, і лікарні можуть не хвилюватися.
### Продукція підприємства: зріджені гази з повітря
Хоча завод має назву «хімічний», насправді в ньому не виробляють хімічних сполук, а працюють зі зрідженими газами, які входять до складу повітря (азот, кисень і аргон). Під час виробництва повітря очищується, розділяється на складники, які при дуже низьких температурах (-183°C) переходять у рідкий стан і розливаються у спеціальні термоємності.
Недоиспользувані компоненти повітря повертаються назад в атмосферу, тож завод не забруднює навколишнє середовище.
Головний інженер Дмитро Кулеба розповідає про застосування продукції:
– Медичний кисень необхідний для апаратів штучної вентиляції легень у реанімаційних відділеннях.
– Технічний кисень застосовують у промисловості для різання металу та зварювальних робіт.
– Азот використовують у медицині (дерматологія, косметологія, хірургія), у харчовій промисловості для консервування, шокового заморожування, виробництва газованих напоїв, вакуумного пакування, а також у сільському господарстві та газодобувній сфері.
– Аргон входить до складу технічних сумішей, необхідних у промисловому виробництві, газозварюванні, лазерних технологіях, а також у оборонній промисловості.
Продукція заводу є важливою для низки галузей: медицини, металургії, харчової промисловості, машинобудування, енергетики тощо. Сьогодні завод виробляє близько 3700 тонн кисню та азоту на рік, з планами майже втричі збільшити потужності на новому майданчику до 10 тисяч тонн на рік.
### Відмінності нового обладнання
Головний технолог Сергій Давидов характеризує роботу на старому обладнанні як «доісторичний процес», а Андрій Пирогов жартує, що очільники заводу нагадують героїв із різних факультетів «Гаррі Поттера», адже старе устаткування працює ніби магією технічного персоналу.
Переваги нового заводу у Городоцькій громаді:
– Використання удвічі меншої кількості електроенергії для виробництва такої ж кількості газів.
– Градирні з технологією замкненого циклу скорочують споживання води.
– Утеплені цехи знижують потребу у витратах на опалення.
– Нижчий тиск у системі (20 бар замість 200 бар) підвищує безпеку.
– Нове обладнання сертифіковане відповідно до норм Європейської міжнародної газової асоціації і відповідає стандартам безпеки ЄС, США та Японії.
Окрім того, ефективне виробництво зменшує викиди СО2, що важливо для екологічних зобов’язань України.
### Безпека виробництва
«Львівський хімічний завод» з’явився на Сихові раніше, ніж житловий район, однак навколо нього згодом розбудувалися житлові квартали та інфраструктура. Відстань від заводу до найближчих об’єктів:
– духовна семінарія – 350 м,
– ринок Шувар – поблизу,
– дитячий садок та школа – 650 м.
Підприємство належить до п’ятого, найнижчого класу небезпеки за державною класифікацією.
У разі розливу рідкого газу він миттєво повертається в газоподібний стан і розсіюється у повітрі, навіть при морозі до -20°C.
Новітнє обладнання оснащене сучасними запобіжними клапанами й автоматикою, що зупиняє виробництво у надзвичайних ситуаціях. Відходи підприємства – дистильована вода, оскільки сучасні технології дозволяють виробленню чистого кисню без домішок.
Новий виробничий майданчик розташовується поза межами села Воля Бартатівська. Для зменшення шумового впливу у будівництві використовують панелі зі звукопоглинанням, а цех розміщений всередині території, відокремлений від житлової забудови різними блоками, зеленими насадженнями та адміністративними будівлями.
За розрахунками, шум на кордоні з житловою зоною не перевищить 38 дБ, що нижче норми в 40 дБ. Контроль рівня шуму може здійснюватися комісією у будь-який час.
### Соціальна відповідальність і перспективи
«Львівський хімічний завод» пропонує Городоцькій громаді не лише сусідство, а й щорічний внесок у бюджет у розмірі щонайменше 6 мільйонів гривень та створення нових робочих місць. Планується залучення не тільки вузькопрофільних фахівців, а й електриків, сантехніків, водіїв, механіків, слюсарів тощо. Завод також готовий підвищувати кваліфікацію працівників.
Для громади у Львові завод традиційно допомагає: розчищає сніг, прибирає вулиці, здійснює ремонтні роботи й відкритий до співпраці.
Підприємство продовжує випускати рідкі гази для медичних і промислових потреб, а новий генеральний директор реалізує масштабний інвестиційний проект, що дозволить модернізувати виробництво, підвищити його ефективність та екологічність. Цей проект, ймовірно, є першим у галузі українським масштабним інвестиційним кроком на Львівщині.
