Афіша виставки розміщена безпосередньо перед входом до Люблінського замку.
Інтереси України у справі, що стосується двох картин Львівського історичного музею, на які заявив претензії представник родини Любомирських, буде представляти Міністерство юстиції України. На сьогодні Міністерство культури, Міністерство закордонних справ та Міністерство юстиції спільно формують юридичну позицію держави. У разі нагальної потреби Мін’юст залучить міжнародних юридичних експертів. Про це у понеділок, 27 липня, під час брифінгу повідомили представники Львівського історичного музею, Львівської обласної військової адміністрації (ОВА) та Львівської обласної ради.
Директор Львівського історичного музею Роман Чмелик підкреслив, що ця виставка є складовою державної політики з популяризації української культури на міжнародній арені. За його словами, під час воєнного стану такі культурні проекти мають додаткове значення з огляду на безпеку, оскільки експонати перебувають у більш захищеному середовищі.
Він роз’яснив, що виставковий проєкт стартував 25 листопада 2024 року в Любліні, далі експозиція перебувала у Вроцлаві, Познані, а у червні відкрилася у Слупську. На кожному з етапів цей культурний захід супроводжували представники українських дипломатичних відомств.
Роман Чмелик повідомив, що 22 липня музей отримав від керівництва Музею Центрального Помор’я у Слупську офіційне повідомлення про розпочате судове провадження. У відповідь Львівський історичний музей миттєво інформував Львівську ОВА, Міністерство культури України та посольство України у Варшаві.
«Всі необхідні документи та дозволи на вивезення виставки, а також культурних цінностей були оформлені відповідно до чинного українського законодавства. Ми керувалися законом про вивезення, ввезення та переміщення культурних цінностей», — акцентував Роман Чмелик.
Наголосив він і на тому, що станом на зараз суд у Польщі не розглядав питання власності на ці картини.
«Картини не перебувають під арештом. Суд тимчасово заборонив директору музею у Слупську передавати ці експонати іншим особам чи установам, а також переміщати їх через державний кордон до завершення розгляду справи по суті», — пояснив директор музею.
Йдеться про дві картини зі збірки колишнього музею родини Любомирських, а саме:
– портрет Роксолани невідомого художника XVI століття;
– «Портрет юнака» роботи Алоїза Рейхана середини XIX століття.
Роман Чмелик звернув увагу, що після ліквідації музею Любомирських радянською владою у Львові наприкінці 1939-го — на початку 1940 року його фонди були розподілені між кількома львівськими музеями. Україна вважає ці музейні предмети своєю законною державною власністю.
«Ми вважаємо, що ці картини та вся збірка належать українській державі з дотриманням усіх міжнародних нормативів. Ніхто не приховує наявність цих експонатів: друкуються каталоги, у яких зазначено їхнє походження. Ці предмети набуті абсолютно легально», — уточнив Роман Чмелик.
Особливий акцент він зробив на тому, що музейні цінності належать не окремій музейній інституції, а державі.
«У випадку посягання на ці пам’ятки — здійснюється посягання на власність України та українського народу, а не на конкретну інституцію», — підкреслив директор музею.
Водночас Роман Чмелик зауважив, що це не перший випадок виникнення за кордоном майнових претензій до українських музейних колекцій. Прикладом він назвав виставку 1994 року в Ізраїлі, коли спадкоємці львівського колекціонера Максиміліана Гольдштейна також заявили вимогу повернути частину предметів. Тоді українська сторона виграла справу у двох судових інстанціях, і вся виставка була повернена в Україну.
Окремо директор Львівського історичного музею прокоментував претензії родини Любомирських.
«Родина Любомирських висунула масштабні претензії на повернення свого майна з Національного музею імені Осолінських у Вроцлаві. При цьому музей Осолінських лише розпочав будівництво нового приміщення, а вже було висунуто претензії на музей, який поки що навіть не збудований», — сказав Роман Чмелик, додавши, що у родині Любомирських наразі немає прямих нащадків, а залишилися лише відгалуження родинних ліній.
Заступник начальника управління майном спільної власності територіальних громад Львівської обласної ради Віктор Кусий наголосив, що оспорювані експонати є частиною Музейного фонду України, а не комунальною власністю.
«Ця справа стосується приватних інтересів. Тут немає спору між державою Польща та Україною», — підкреслив Віктор Кусий.
Заступник голови Львівської ОВА Іван Собко повідомив, що він уже контактував із першим заступником міністра культури України Іваном Вербицьким, і зараз питання перебуває під контролем трьох ключових відомств: Міністерства культури, Міністерства закордонних справ та Міністерства юстиції.
Він поінформував, що з офіційним надходженням матеріалів із Польщі, саме Міністерство юстиції відповідатиме за формування правової позиції держави.
«Офіційні матеріали судової справи з Польщі мають надійти до Мін’юсту, далі це відомство запитує потрібну інформацію в Мінкульту, залучає міжнародних юридичних консультантів і відповідно державні органи готуються до захисту позиції у суді», — розповів Іван Собко.
Він також додав, що наразі невідомо, коли саме відбудеться перше судове засідання у Польщі. На брифінг мав прибути генеральний консул Республіки Польща у Львові Марек Радзівон, однак за невідомих обставин він не з’явився.
Нагадаємо, спадкоємці польського князівського роду Любомирських оскаржують право на дві картини зі збірки Львівського історичного музею, які експонуються у виставковому проєкті «Пограниччя Європи – зі скарбниці Львівського історичного музею» у Музеї Центрального Помор’я у Слупську. Йдеться про портрет Роксолани XVI століття невідомого майстра та «Портрет юнака» авторства Алоїза Рейхана 1850 року. Загалом на виставці представлено 605 музейних предметів, її завершення заплановане на 18 жовтня.
Родина Любомирських — це впливовий князівський рід Речі Посполитої, який свого часу володів значними маєтностями на території сучасної Польщі та України. Представники цього роду відомі як меценати, державні діячі, військові та колекціонери. У 1823 році Генріх Любомирський передав у Національний заклад імені Оссолінських («Оссолінеум») у Львові свою велику художню колекцію, на базі якої було створено Музей князів Любомирських як окрему частину Оссолінеуму.
—
Якщо ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
