23 липня, після тривалої та тяжкої хвороби, перестала битися серце львівської мисткині Ганни Друль.
Ця талановита авторка декоративної кераміки та скульптури була членкинею Національної спілки художників України та Міжнародної академії кераміки. Її життєвий шлях розпочався 22 вересня 1960 року в місті Червонограді (нині – Шептицький) на Львівщині.
У 1979 році Ганна Друль завершила навчання у Львівському училищі прикладного мистецтва імені Івана Труша, а вже у 1984 році здобула освіту у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва, де її наставниками були Карло Звіринський, Петро Маркович та Еммануїл Мисько. З 1987 року мисткиня працювала на Львівській експериментальній кераміко-скульптурній фабриці. У період з 1998 по 2001 рік вона очолювала секцію кераміки Львівської організації Національної спілки художників України.
Протягом своєї кар’єри, починаючи з 1987 року, Ганна Друль брала участь у численних всеукраїнських та міжнародних виставках. Персональні експозиції відбувалися у таких містах:
– Львів (1989, 2000, 2006, 2013, 2015 – спільно з Іриною Марко, 2020, 2022);
– Краків (1996, 2003–2004);
– Чернівці (2014);
– Одеса (2016).
Важливою складовою творчої спадщини мисткині є роботи, які зберігаються у провідних музейних фондах, зокрема:
– Національному музеї-заповіднику українського гончарства у селищі Опішня;
– Музеї кераміки в місті Болеславець (Польща);
– музеях Мюнхена (Німеччина), Кракова, Вроцлава (Польща);
– а також у приватних колекціях Канади, Торонто.
Серед ключових творів мисткині варто виділити декоративні композиції:
– «Натовп»;
– «Країна дурнів»;
– «Діалог»;
– «Чоловічі забави»;
– «Жадоба жертви»;
– «Спадкоємець»;
– «Галицькі жінки» та інші.
Ганна Друль була удостоєна численних почесних нагород та премій. Її творчість виходила далеко за межі суто ужиткового мистецтва, адже її роботи завжди були присвячені людині — іноді з емпатією, іноді з іронією, але завжди глибоко та образно, наповнені естетичною виразністю.
Вона власноруч пояснювала свій підхід до творчості наступними словами:
«Мене завжди надихала тільки людина. Все ще саме вона є основним об’єктом мого зацікавлення – її прагнення, смаки, цілі, віра. Людина рухає прогрес і створює цивілізацію, вона є митцем і творцем шедеврів. Вона здатна любити і жертвувати собою. Водночас саме вона стає причиною екологічних і соціальних катастроф, а її вроджена агресія запускає механізми війн. І тоді виникає питання: чи це все ще людина? Відповіді я не надаю, я лише ставлю запитання».
Інформація про дату і місце прощання з Ганною Друль буде оприлюднена додатково.
Усі світлини надані з офіційної фейсбук-сторінки Ганни Друль.
