Англійська збірна мала певну удачу в кінці міжнародної кар’єри Вейна Руні. Саме в той час, коли він починав знижувати темпи, Гаррі Кейн увійшов до національної команди, забивши гол уже через 80 секунд після виходу на поле в матчі проти Литви у 2015 році, замінивши форварда «Манчестер Юнайтед». Це стало ідеальною передачею естафети: від нинішнього рекордсмена збірної до майбутнього володаря цього титулу.
Наразі у англійської команди немає такої розкоші, але варто звернути увагу на шлях кар’єри Гаррі Кейна:
1. На відміну від Руні в «Евертоні» або Майкла Оуена в «Ліверпулі», Кейн не увірвався до основного складу свого клубу у підлітковому віці.
2. Він змушений був набиратися досвіду на орендах у «Лейтон Орієнт», «Міллволл», «Норвіч Сіті» та «Лестер Сіті».
3. Лише у сезоні 2014-15, коли Кейну виповнилося 21 рік, йому надали шанс у «Тоттенгемі» під керівництвом Маурісіо Почеттіно. Тоді він з нізвідки став автором 21 голу в Прем’єр-лізі та 32 – у всіх турнірах.
Існує безліч історій про юних талановитих нападників академій, які так і не змогли закріпитись на найвищому рівні у дорослому футболі. Серед них варто виділити таких гравців:
– Чарлі Макніл – автор 110 голів і 38 результативних передач у 72 матчах за молодіжні команди «Манчестер Сіті». Переїхавши до «Манчестер Юнайтед», він став лише другим гравцем клубу, який забив 20 голів за один сезон на академічному рівні. Проте, у першій команді клубу він зіграв лише один матч, замінивши гравця у грі Ліги Європи проти «Реалу Сосьєдад» у вересні 2022 року. Нині, будучи 22-річним, він виступає за «Шеффілд Венедей» у Лізі Один.
– Едді Нкетія тримає рекорд за кількістю голів у складі юнацької збірної Англії до 21 року – 16 м’ячів. Однак, після переходу з «Арсеналу» до «Крістал Пелес» він не зміг проявити себе на повну. За два сезони у Прем’єр-лізі він відзначився лише п’ятьма голами.
На молодіжному рівні в англійській збірній багато швидких вінгерів або атакувальних півзахисників, таких як Макс Дауман з «Арсеналу» і Ріо Нгумоха з «Ліверпуля». Докладно ж класичних форвардів типу «десятки» (номеру дев’ять) серед перспективних футболістів мало.
Система підготовки, здається, орієнтована переважно на виховання технічно обдарованих футболістів, аніж безпосередньо на класичних нападників, які є фінальним гравцем атаки.
