За 25 кілометрів від Львова розташоване місто із майже тисячолітньою історією — Звенигород, який був столицею князівства ще до заснування самого Львова. Історичний центр князівства функціонував з кінця XI до середини XIII століття. Місто зазнало руйнувань у результаті монгольської навали, після чого його не відновлювали у повному обсязі. Сьогодні це невелике село, де територія княжого дитинця залишилася фактично незабудованою в наступні епохи. Зовнішні сліди середньовічної забудови практично не збереглися, але під землею залишається цінний історичний шар, який не зафіксований у літописах. Деякі науковці порівнюють Звенигород із Помпеями, відзначаючи його винятковий археологічний потенціал.
У 2026 році Звенигород святкує 940 років від першої літописної згадки, що датується 1086 роком. Цьому ювілею була присвячена наукова конференція «Жива історія», що відбулася в історико-культурному заповіднику «Древній Звенигород».
—
### Княжа столиця, збережена під землею
Звенигород був одним із найстаріших і найбільших княжих центрів. Археологиня та перша директорка заповідника Наталя Войцещук наголосила, що разом із Перемишлем та Теребовлею Звенигород входив до числа найдавніших міст, на базі яких формувалися державні підвалини українського Прикарпаття. Відмінністю Звенигорода від багатьох інших середньовічних поселень стало те, що територія княжого центру майже не зазнавала забудови у пізніші століття. Завдяки цьому історичний ландшафт залишився практично незмінним, а археологічний шар – збереженим у надзвичайно потужному стані.
Археологічні розкопки у Звенигороді:
– виявили дерев’яне мощення доріг;
– знайдено кам’яні фундаменти церков;
– виявлено паломницькі мушлі;
– знайдено найдавніший струнний музичний інструмент – гуслі.
У місцевому музеї можна оглянути такі експонати:
– середньовічне намисто;
– шкіряне взуття звичайного жителя;
– кам’яну чашу-хрестильницю з княжої церкви.
«Саме із Звенигорода походять три найдавніші документи українського архівного фонду – берестяні грамоти, а також величезна колекція археологічних знахідок, що дає змогу заглянути у щоденне життя середньовічного міста», — наголошує Наталя Войцещук.
—
### Духовна спадщина княжої столиці
Дослідник, доктор історичних наук Роман Берест, підкреслює, що земля Звенигорода була важливим осередком чернецтва у Галичині. У навколишніх околицях розташовувалися монастирські обителі, пам’ятки яких підтверджуються археологічними знахідками, письмовими джерелами, топонімами і місцевими переказами. Монастирі водночас були центрами освіти, книгописання і культури.
—
### Археологічна скарбниця, що чекає на відкриття
Розквіт міста припинився після монгольської навали 1241 року. Проте саме це дало змогу зберегти підземну структуру стародавнього міста, включно з:
– плануванням вулиць;
– дерев’яними конструкціями;
– залишками оборонних споруд;
– господарчими будівлями;
– тисячами артефактів побуту.
Перші наукові розкопки почалися ще 1885 року. З них:
– були знайдені свинцеві печатки князівських грамот;
– виявлені унікальні керамічні вироби та ювелірні прикраси;
– знайдено рештки храмів, житлових кварталів та поховань.
Ці знахідки допомогли остаточно локалізувати літописний Звенигород.
Особливе значення мають роботи Ярослава Пастернака у міжвоєнний період, під час яких він виявив рештки храму. Сто років тому археолог Юрій Полянський назвав Звенигород «нашими мініатюрними Помпеями». Сьогодні вчені визнають, що пам’ятка має великий масштаб і науково-дослідницький потенціал.
—
### Від археології до живої історії
Для поглиблення досліджень, збереження культурної спадщини та розвитку туризму у 2020 році у Звенигороді було засновано історико-культурний заповідник. Наразі втрачену історичну архітектуру відтворюють у цифровому форматі – за допомогою окулярів віртуальної реальності відвідувачі можуть прогулятися тисячолітнім містом. Кульмінацією візиту є діорама та відеомапінг, що відтворюють історичний бій за Звенигород.
Заповідник планує створити археологічний парк, де відвідувачам буде доступний огляд законсервованих пам’яток княжої доби та фортифікацій ранньомодерного періоду.
Бажання розвитку простору зосереджено на:
– створенні туристичної інфраструктури;
– будівництві амфітеатру;
– організації дитячих освітніх та розважальних зон;
– формуванні інтерактивних експозицій.
Це допоможе залучити більшу кількість туристів до унікального історичного комплексу.
Мар’яна Гой, виконувачка обов’язків директора заповідника, акцентує, що сучасні технології допомагають побачити древнє місто, але не можуть замінити відчуття перебування в автентичному історичному середовищі. Тому головне завдання – зберегти незмінний ландшафт й одночасно зробити його доступним і цікавим для відвідувачів.
—
### Звенигород сьогодні
Незважаючи на понад століття наукових досліджень, Звенигород залишається однією з найбільш перспективних археологічних пам’яток України. Під його лугами й пагорбами приховано гектари культурного шару, який потенційно може докорінно змінити наше уявлення про життя на княжій Русі. Його історія й надалі чекає на своє повне відкриття.
