Михайло Федоров не прийняв пропозицію президента Володимира Зеленського перейти на посаду радника. Її йому озвучили після рішення завершити роботу на чолі Міністерства оборони.
Про цю розмову Федоров розповів 16 липня, на брифінгу для журналістів. Зустріч, каже, відбулася днем раніше і пройшла спокійно. Зеленський запропонував два варіанти: залишитися радником або шукати якийсь інший формат роботи в команді. Федоров відмовився. Додав, що не тримається за посаду будь-якою ціною і формального місця у владі собі не шукає.
Чому відмовився
За словами Федорова, робота в уряді ніколи не була для нього самоціллю. Він не намагався просто втримати крісло міністра чи виторгувати собі нову посаду після кадрових перестановок.
На брифінгу він пояснив: хоче мати змогу відкрито говорити про стан справ в оборонній сфері і про ризики для країни. А формальні зобов’язання перед президентською командою цю можливість, на його думку, тільки обмежили б.
Окремо наголосив — з президентом особистого конфлікту немає, розмова була нормальна, і йшлося не лише про посаду радника, обговорювали й інші варіанти. Головне, каже, не хоче бути заручником внутрішніх домовленостей. Посадовець має право говорити прямо, навіть коли це незручно керівництву держави.
Про саму зустріч
Відбулась вона 15 липня, на тлі масштабного оновлення уряду. Президент запропонував тодішньому міністру оборони кілька варіантів — посада радника була одним з них.
Всіх деталей розмови Федоров не розкрив. Сказав тільки, що пройшла нормально, без протистояння. Але відповідь дав чітку — від радника відмовився.
Зараз для нього важливіше, як він сам це подав, пояснити людям власну позицію і розповісти, які рішення вважає потрібними для армії.
Куди піде Федоров тепер — невідомо. Про конкретні домовленості щодо нової роботи він не говорив.
Відмова від статусу радника не означає, що він повністю виходить з державних проєктів. Федоров і зараз залишається одним з найвідоміших управлінців у цифровізації, оборонних технологіях, безпілотних системах. На момент брифінгу нового призначення оголошено не було, сам він теж не назвав, яку посаду міг би розглядати.
Багато залежатиме від того, як завершаться урядові перестановки і які рішення прийме президент. Окреме питання — чи вдасться продовжити роботу над оборонними технологіями вже поза міністерством.
Кадрові зміни в Міноборони
Рішення по Федорову — частина ширшого оновлення Кабміну. Зеленський не раз говорив про потребу змін і в уряді, і в силовому блоці загалом.
Міноборони Федоров очолював десь півроку. До того був віцепрем’єром і міністром цифрової трансформації.
На його місце найчастіше називають Ігоря Клименка, який керував МВС. Кандидатуру пов’язують з наміром президента посилити координацію між військовим командуванням, урядом і силовиками. Остаточне рішення все одно за Верховною Радою — саме вона призначає міністрів за поданням.
Чим запам’ятався на посаді
Прийшовши в міністерство, Федоров зайнявся технологічною перебудовою відомства. Головний напрям — масштабування виробництва і застосування дронів. Команда пробувала перенести в оборонну сферу підходи з цифрових державних сервісів: швидке тестування рішень, автоматизацію, роботу з великими масивами даних.
Чим конкретно займались: розвитком ударних і розвідувальних дронів. Цифровізацією управління оборонними ресурсами. Підтримкою приватних оборонних виробників. Використанням даних для оцінки ефективності підрозділів. Оновленням підходів до закупівель. Пошуком технологічних способів компенсувати нестачу особового складу.
Федоров постійно повторював ідею асиметричної відповіді — мовляв, Україна повинна протистояти чисельній перевазі Росії не кількістю, а швидкістю інновацій, роботизованими системами, точністю ударів. Коли стало відомо про завершення його роботи в міністерстві, він сказав, що від цієї місії не відмовляється.
Армія дронів
Один з найпомітніших проєктів — та сама армія дронів. Закупівля, виробництво, випробування, бойове застосування різних типів безпілотників. І не тільки повітряних — розвиваються також наземні роботизовані комплекси і морські дрони.
Безпілотники дозволяють уражати техніку, склади, логістику, позиції противника без прямого ризику для людей. Плюс розвідка і коригування вогню. Федоров наполягав, що шлях технології від розробника до фронту треба скорочувати — простіші випробування, передбачувані закупівлі, прямий контакт виробників з військовими частинами.
Цифровізація відомства
Другий напрям — автоматизація внутрішніх процесів. Міноборони давно критикували за бюрократію, повільний документообіг, непрозорі процедури.
Команда намагалась скоротити паперову роботу, зробити цифрові інструменти для військових — простіший облік, подання рапортів, взаємодія з держустановами. Дані також мали допомогти швидше бачити потреби підрозділів і відстежувати, як працює постачання.
Реакція на можливу відставку
Новина про можливу відставку викликала реакцію. У Києві та інших містах пройшли акції з вимогою пояснити причини рішення.
Біля Офісу президента зібралося понад тисячу людей — з плакатами на підтримку міністра, з закликами не зупиняти оборонні реформи. Підтримали частина військових, волонтерів, підприємців, представників технологічної галузі. Вони пов’язують його роботу зі швидким розвитком дронів і новими управлінськими підходами.
Була й критика. Від міністра чекали швидших змін у мобілізації, підготовці особового складу, у взаємодії цивільного керівництва Міноборони з командуванням ЗСУ.
Конфлікт із Сирським
Окрема тема — повідомлення про суперечності з головнокомандувачем Олександром Сирським. Медіа писали про різні погляди на управління армією, закупівлі, роль технологій у бойових операціях.
Генштаб раніше заперечував конфлікт. На брифінгу сам Федоров визнав серйозні розбіжності. Каже, президенту умову обирати між ним і головнокомандувачем не ставив, а роль Сирського в обороні 2022 року оцінює позитивно.
Але характер війни змінився, наголошував він — потрібні інші темпи ухвалення рішень, активніше застосування безпілотних систем, новий підхід до організації армії. Був готовий продовжувати спільну роботу, каже, але ситуація змінилась після ультиматуму з боку головнокомандувача. Деталей ультиматуму не розкрив.
Про що могли сперечатись
Повної картини немає. У публічному просторі найчастіше згадують кілька тем. Військові закупівлі і контроль за контрактами. Швидкість впровадження нових технологій. Розподіл повноважень між міністерством і Генштабом. Організацію мобілізації і підготовки військових. Оцінку ефективності командирів. Використання дронів у загальній стратегії.
Ці питання лежать на перетині політичного і військового управління. Міністерство формує політику і розподіляє ресурси, командування планує і проводить операції. Розбіжності тут природні — різні темпи роботи, різне бачення пріоритетів. А в умовах війни це особливо чутливо, бо кожне рішення напряму впливає на фронт.
Досвід радника вже був
Посада радника не стала б для Федорова чимось новим. У 2019-му він уже виконував ці обов’язки — позаштатно, при президентові. Тоді займався цифровим напрямом, презентував концепцію “держави у смартфоні”, команда готувала цифрові сервіси і переводила адмінпослуги в онлайн.
У вересні 2019-го його звільнили з посади радника, коли перейшов до уряду — став віцепрем’єром і очолив Мінцифри. Далі його ім’я вже нерозривно пов’язане з “Дією”, електронними документами, цифровими послугами. З початком повномасштабної війни зайнявся ще й оборонними технологіями.
Тобто нова пропозиція фактично була поверненням до формату, з якого він колись і починав у президентській команді.
Що міг би робити радник
Повноваження радника залежать від формату призначення і завдань, які визначає глава держави: підготовка пропозицій, аналіз окремих напрямів політики, участь у нарадах. Повного контролю над міністерством це не дає, адміністративних важелів у радника менше, ніж у члена уряду.
У випадку Федорова робота могла б стосуватись цифровізації, дронів, оборонних інновацій — хоча конкретного переліку обов’язків ніхто публічно не називав. Відмова означає, що офіційного статусу в Офісі президента на цих умовах він не отримає. Але долучитись до окремих ініціатив в іншому форматі цілком може.
Хто на заміну
Найімовірніший кандидат — Ігор Клименко, який очолював МВС, координував роботу поліції, Нацгвардії, прикордонників, рятувальників. Досвід управління великими силовими структурами є, під час повномасштабної війни відповідав за роботу підрозділів МВС у бойових діях.
Заміна очільника Міноборони пройде в межах загального переформатування Кабміну. Для призначення потрібне голосування Верховної Ради. До завершення парламентської процедури рішення залишаються на етапі політичного погодження.
Плани Федорова
Про завершення роботи в оборонній сфері він не заявляв. Навпаки — каже, продовжить працювати над технологічними рішеннями для війська. Пріоритети ті самі: швидкість інновацій, ефективна організація, асиметрична відповідь на ресурси Росії. Змагатись з противником просто кількістю людей чи техніки Україна, на його переконання, не може.
Подальша робота могла б бути пов’язана з приватним оборонним сектором, технологічними фондами, окремими держпрограмами. Жоден з варіантів поки не підтверджено. На брифінгу він зосередився не на майбутній посаді, а на тому, що зміни у війську мають тривати — кадрові рішення, каже, не повинні зупиняти вже запущені проєкти.
Точних строків не назвав. Спершу має завершитись формування уряду і передача справ новому керівництву міністерства. Тільки після цього Федоров зможе визначитись з форматом — незалежний учасник оборонних проєктів чи держструктури, але вже без статусу радника президента.
Поки що відомо одне. Пропозицію Зеленського стати радником Федоров не прийняв. Пояснив це небажанням триматись за посади і прагненням відкрито говорити про проблеми в оборонній сфері. Про припинення роботи над технологічним посиленням армії — не оголошував.
