Міжнародний конгрес “Мистецтво для здоров’я” вдруге відбувся у Львові, присвячуючи свою програму ролі мистецтва у реабілітації людей, які зазнали травм. У багатьох європейських країнах пацієнтам, котрі пережили травматичний досвід, лікарі призначають арттерапію. Вона відзначається здатністю допомагати людині виразити внутрішні почуття без слів. В Україні поки що відсутня система так званого «мистецтва за рецептом», проте численні профільні організації та соціальні ініціативи наполегливо працюють над тим, аби така підтримка стала доступною широким верствам населення.
Конгрес став одним із важливих кроків для розвитку цієї галузі в Україні. Захід зібрав експертів із різних куточків країни та інших європейських держав для обговорення питань доступності травмочутливих практик у нашій країні, обміну досвідом із зарубіжними колегами, а також акцентування на важливості інституалізації даного напряму.
### Від «культури розваг» до «культури відновлення»
«Війна кардинально змінила наше сприйняття багатьох речей. Раніше мистецтво здебільшого асоціювалося з можливістю відволіктися від проблем, надихнутися, отримати нові сили. Тепер війна надала зовсім іншого розуміння його призначення», – підкреслив під час відкриття конгресу міський голова Львова Андрій Садовий.
Він також повідомив, що у львівських муніципальних лікарнях наразі перебуває понад 28 тисяч поранених, котрим потрібна психологічна підтримка, хоча загальна кількість осіб, які вимагають допомоги, значно вища. За різними оцінками, травматичому досвіду зазнали понад 90% українців, серед яких значна частка — діти.
Колишній керівник програми «Мистецтво і здоров’я» у ВООЗ Крістофер Бейлі, який другий раз від початку повномасштабного вторгнення приїжджає в Україну, розповів про один із травмочутливих проєктів у львівському прихистку для переселенців. Там діти, евакуйовані з територій поблизу фронту, об’єднувалися в коло, повторювали рухи один одного, долучаючись до руху та музики. Внаслідок цього почалися глибокі зміни: з’являлися усмішки, сміх, відчуття спільності. Проте, за словами Бейлі, цей проєкт зупинився, оскільки його ведучий пішов на службу, що виявило вразливість ініціатив, які залежать виключно від окремих осіб.
Основною проблемою таких точкових ініціатив є саме їх нестабільність. Фахівці конгресу наголошували на необхідності створення системи, що б інтегрувала мистецтво з освітою та охороною здоров’я, мала власну інфраструктуру, забезпечувала підготовку фахівців і забезпечувала можливість розширення. Така система сприятиме одночасному вирішенню кількох нагальних завдань — нестачі ресурсів та небезпечної некваліфікованої допомоги при роботі з травмою.
Керівниця Інституту стратегії культури Юлія Хомчин наголосила: «За допомогою різноманітних форм – мистецьких і креативних – можна ефективно працювати з фізичним та психічним здоров’ям. Вкрай важливо, щоб ця робота здійснювалася на професійному рівні».
Крістофер Бейлі додав: «Ми бачили, як подібні моделі функціонують у різних країнах світу. Проте важливо не просто копіювати досвід, а адаптувати його до українських реалій і створювати рішення, які підтримуватимуть не лише військових та ветеранів, а й усе суспільство, роблячи його міцнішим і стійкішим».
### Що таке «Мистецтво за рецептом»: ідея і практики
Конгрес приділив значну увагу концепції «Мистецтво за рецептом» — інноваційній соціально-медичній моделі підтримки, яка передбачає інтеграцію мистецтва у систему охорони здоров’я як доказового інструменту реабілітації. У ряді країн подібні послуги доступні не лише в реабілітаційних центрах, а й за призначенням лікаря кожному охочому. Це стимулює уникнення медикаментозного лікування, сприяє зменшенню навантаження на медичну систему.
Сер Грегор Сміт, головний медичний радник уряду Шотландії, звернув увагу, що сучасна медицина має здійснити суттєвий зсув від фокусування на лікуванні симптомів до профілактики та превентивної допомоги через задіяння громадського та культурного середовища:
– Поліпшення здоров’я нації можливе завдяки взаємодії з культурою.
– Потрібно науково досліджувати внесок мистецтва у сферу охорони здоров’я.
Він також підкреслив, що медицина — це не лише ґрунт для біології, а й біографії. Це комплексне піклування про якість життя, де емоції є ключовим чинником, і саме тут до гри вступає мистецтво. Незважаючи на те, що діячі культури інтуїтивно розуміли терапевтичну силу свого мистецтва, лише тепер наука, клінічні дослідження та доказова медицина офіційно підтверджують реальний позитивний вплив залучення до мистецьких практик на психічне й фізичне здоров’я.
У Великій Британії «соціальне скерування» давно використовують як інструмент, що допомагає пацієнтам отримувати підтримку через соціальні та культурні ресурси. За словами директорки Національної академії соціального призначення Шарлотти Осборн-Форд, основні завдання фахівців полягають у:
1. Розбудові довірчих стосунків із пацієнтами.
2. Аналізі персональних ресурсів людини для підтримання доброго самопочуття (парки, музеї, хобі, родина, друзі).
3. Орієнтації пацієнтів на чотири основні аспекти: творчість, фізична активність, зв’язок із природою, соціальні контакти.
4. Оцінці ефективності наданої допомоги.
### Які види мистецьких практик використовують?
Найбільше популярні — образотворче мистецтво, музика та театр. Реабілітація літературою зустрічається рідше.
Український поет і голова організації «Мистецька рада “Діалог”» Григорій Семенчук зауважує, що поезія з перших днів повномасштабного вторгнення стала формулою для моментального вираження емоцій і зцілення. Він розповів про проєкт Voices for Defenders, який допомагає ветеранам висловити свій досвід через літературну творчість.
У Львові, за словами заступниці міського голови з гуманітарних питань Ірини Кулинич, мистецькі практики активно впроваджуються, місто бере на себе важливу роль у реабілітації постраждалих від війни та має потенціал стати лідером реформування медичної галузі. Однією з головних цілей конгресу було виведення арттерапії із «тіні»: система допомоги повинна перестати бути ізольованою або неформальною ініціативою окремих волонтерів і стати офіційною складовою національної політики реабілітації.
Керівник служби ментального здоров’я реабілітаційного центру Unbroken Олег Березюк наголошує, що мистецтво не тільки лікує, а й сприяє діагностиці, але для ефективного застосування таких методик Україні потрібні системні реформи. Він підкреслює:
– Війна принесла величезну кількість пацієнтів із складними фізичними, психічними та моральними травмами.
– Арттерапія за рецептом показала високу ефективність.
– Важливо, що це не просто малювання, а комплексна діагностична і лікувальна практика.
За статистикою ВООЗ, якщо війна завершиться найближчим часом, в Україні залишиться близько 4 млн пацієнтів, котрі потребуватимуть медичної допомоги, і приблизно 7 млн осіб, що потребуватимуть психосоціальної підтримки.
### Освіта і стандарти фахівців у сфері арттерапії
Попри високий попит і значний потенціал мистецтва в сфері психічного здоров’я, в Україні залишається критичною нестача спеціалізованих установ та системних програм для цієї галузі. Робота з арттерапією і травмочутливими підходами потребує спеціальних знань та навичок, щоб уникнути небезпечних практик та надати якісну підтримку людям із травматичним досвідом.
Сама мистецька діяльність сприяє створенню безпечного простору для емоційного вираження, рефлексії та відновлення, а навчання художників травмочутливому підходу може стати проміжним етапом на шляху до офіційної інституалізації арттерапії.
Освітні курси з усвідомлення травми дозволяють мистцям спільно творчо працювати з постраждалими – наприклад, відвідуючи лікарні або проводячи заняття з музики чи образотворчого мистецтва – без ризиків для пацієнтів, та водночас сприяють покращенню їхнього психологічного та емоційного стану.
Представники Art Therapy Force виділяють, що сучасне українське мистецтво стало і активістським інструментом, і платформою для соцсправедливості, рівності, захисту довкілля, etc. У воєнний період багато митців долучилися до армії або сфокусувалися на мистецтві як формі соціальної підтримки, бо мистецтво відіграє виняткову роль у зціленні, подоланні воєнних травм та сприянні посттравматичному росту.
В межах конгресу презентували посібник «Травмоналаштований підхід до підтримки через мистецтво», який найближчим часом буде надрукований і поширений серед митців, культурних і медичних установ.
### Роль держави
Переважну роль у розвитку мистецтво-здоров’язберігаючих практик наразі відіграють неурядові проєкти. Україна має широку мережу державних культурних установ — бібліотек, музеїв, театрів, мистецьких шкіл і центрів, які теж можуть стати важливою опорою в цій системі.
Деякі установи вже впроваджують інклюзивні та громaдоорієнтовані практики. Зокрема Львівська національна академія мистецтв реалізує проєкт «Академія для ветеранів», що має на меті забезпечити психологічну реабілітацію, інтеграцію ветеранів і постраждалих через мистецтво, поєднуючи арттерапію, освітні програми, соціальну адаптацію та розвиток інклюзивного середовища.
Важливою державницькою ініціативою є створення Координаційного центру психічного здоров’я, який забезпечує взаємодію між держорганами, громадськими структурами, міжнародними партнерами і експертами в рамках національної програми психічного здоров’я «Ти як?». Одним із завдань центру є підтримка психічного здоров’я через культурні практики.
Начальниця відділу політики безбар’єрності Міністерства культури України Леся Хемраєва зазначила на відкритті конгресу:
– Питання ментального здоров’я та соціальної підтримки є серед пріоритетів.
– Заклади культури — це простори відновлення, де люди можуть підтримати себе, знайти себе та свої думки.
– Культурні установи більше ніж місця для книг або вистав — це центри для зцілення.
Мистецькі практики застосовуються також у Збройних силах України для зниження психологічної напруги та підтримки військовослужбовців. Яскравим прикладом є підрозділ «Культурні сили України», створений у кінці 2022 року. Команда організовує концерти, музично-терапевтичні заходи вздовж фронту та координує роботу п’яти мобільних мистецьких груп. Їх діяльність поєднує терапевтичні, освітні, мотиваційні та розважальні функції. Окрім роботи з військовими, «Культурні сили України» реалізують проєкти та створюють культурно-освітні простори для підтримки прифронтових громад.
### Перспективи розвитку
Перші кроки мають бути спрямовані на створення сталої екосистеми мистецтва і здоров’я в Україні з офіційним визнанням арттерапії, системною освітою спеціалістів і ефективною міжсекторальною співпрацею. Українське суспільство має мобілізувати всі наявні ресурси для підтримки психічного добробуту.
Керівниця Інституту стратегії культури Юлія Хомчин зазначає: «Ми вперше почали сприймати культуру як складову національної безпеки. Важливо, щоб політики перестали вважати культуру лише прикрасою і почали розуміти її дійсну діючу силу — трансформувати, змінювати, зцілювати».
У рамках конгресу учасники також долучилися до групових обговорень майбутнього сектора мистецтва і здоров’я в Україні.
Як крок до реалізації цих задач, вони спільно розробили дорадчий документ із рекомендаціями щодо інтеграції мистецьких практик у систему охорони здоров’я та соціального захисту. Цей документ буде передано Міністерству охорони здоров’я, Міністерству культури та Міністерству соціальної політики України.
Вероніка Склярова, директорка Art Therapy Force і співорганізаторка конгресу, наголосила, що документ базується на реальному досвіді практиків, які працюють на перетині мистецтва і здоров’я в умовах війни, і є кроком від окремих муніципальних та неурядових ініціатив до системної державної підтримки.
Конгрес реалізовано в рамках глобальної ініціативи Healing Arts від Jameel Arts & Health Lab за підтримки Європейського регіонального бюро ВООЗ у межах програми Health Resilience in the Eastern Partnership, що фінансується ЄС. Втілення забезпечує національна коаліція організацій на межі культури, охорони здоров’я, освіти та політики, зокрема Львівська міська рада, ЛКП «Львівське радіо», Інститут стратегії культури, реабілітаційний центр Unbroken та King’s College London.
