Раніше на цьому турнірі я неодноразово говорив про те, як збірна Англії часто покладалася на своїх провідних гравців, щоб вирішувати складні моменти.
Це абсолютно природньо, і Гаррі Кейн разом із Джудом Беллінгемом знову підтвердили свій високий рівень, забивши важливі голи у матчі проти Мексики. Однак, щоб дійти далеко на цьому чемпіонаті світу, необхідно було, щоб інші футболісти також проявили себе, і саме це сталося у минулому раунді.
Кожен учасник, хто вийшов на поле на стадіоні Азтека, зробив свій вагомий внесок у загальний успіх команди. Важливо відзначити й роль Томаса Тухеля – його заміни були виваженими і принесли значний ефект.
Маючи 55 років, я б описав цей виступ як найкращий командний показник, який бачив від будь-якої англійської збірної за всю мою свідомість, особливо у виїзних матчах. Побачити це наживо було справжньою насолодою, адже команда продемонструвала майже ідеальну гру, долаючи як вплив висоти, так і неймовірну атмосферу, а також ситуацію, коли залишились у меншості.
Ніколи раніше я не був свідком такої єдності та командного духу, які допомогли здобути результат у настільки складних обставинах. Це рівень дійсно видатної колективної роботи.
Дуже приємно було бачити продовження цієї атмосфери у відеокадрах святкування в роздягальні після матчу, коли Джон Стоунз інсценував травму, а потім почав танцювати разом із командою. Реакція Тухеля на цю жартівливу постановку додала ще одне свідчення того, що команда дійсно згуртована, і наставник є невід’ємною частиною цієї спільноти.
Зустріч із Норвегією у Маямі стане іншим викликом, проте уроки, отримані на цьому чемпіонаті світу, свідчать про те, що збірна Англії під керівництвом Тухеля буде готова до будь-яких умов.
Варто також зазначити, що ця англійська команда не має чітко визначеного стилю гри, як це притаманно Іспанії, яка завжди домінує в контролі м’яча, або Аргентині, в якій все побудоване навколо Ліонеля Мессі. Натомість, команда відзначається адаптивністю.
Основні принципи роботи команди можна узагальнити так:
1. Гра відповідно до обставин на полі.
2. Зміна стратегії залежно від суперника.
3. Уміння реагувати на хід матчу.
Цей підхід привів збірну до чвертьфіналу, і не варто очікувати змін у цій тактичній концепції надалі.
