Чотири роки тому Бразилія зазнала невдачі, вибувши з чемпіонату світу на стадії чвертьфіналу, поступившись Хорватії. Ще раніше, за чотири роки до того, команда також трішки не пощастило, програвши на тому ж етапі Бельгії. Цього разу бразильці навіть не дісталися до чвертьфіналу, і програш Норвегії не можна пояснити випадковістю чи фортуною.
Фактично цей результат є повним провалом.
Карло Анчелотті очолив збірну після розгромної поразки від Аргентини з рахунком 1:4 у березні минулого року. За час його керівництва команда провела 16 матчів, у яких здобула 10 перемог, зазнала 3 поразок і 3 рази зіграла внічию. Він стабілізував склад, який раніше мав труднощі у відборі на чемпіонат світу, програвши у 4 з 5 матчів, що відбулися до його призначення.
З огляду на це, наставника очікували кращі результати.
Наразі збірній Бразилії потрібна радикальна реформа, особливо у тій частині поля, де вона колись вирізнялась:
1. Середина поля, яка раніше була сповнена креативності та привабливого для вболівальників футболу.
2. Відмова від творчої гри в центрі поля призвела до втрати підтримки з боку фанатів та, що найважливіше, до поразок.
3. Факт, що норвежці легко контролювали м’яч під час спекотного літнього дня на цьому чемпіонаті світу, є вражаючим і пов’язаний зі складом команди.
Анчелотті опинився у залежності від Касеміру. Одним з перших його кроків було повернення півзахисника після 18 місяців відсутності в національній збірній.
Позитивні моменти:
– Касеміру надавав команді конструктивну структуру.
– Звільнив при цьому бразильця Бруно Гімараєша, який до промаху у першому пенальті проти Норвегії демонстрував відмінну гру.
Втім, слабкості Касеміру у відкритому просторі залишалися проблемою, що було очевидно вже на другій хвилині гри, коли гол Норвегії було скасовано. У результаті бразильці відходили назад, дозволяючи норвежцям обігравати їх пасами і набирати впевненість.
Окрім цього, варто відзначити відсутність Лукас Пакети через травму, отриману в попередньому поєдинку з Японією. Анчелотті визнав, що в команди немає іншого гравця з подібними характеристиками. Натомість на поле вийшов Габріель Мартінеллі з «Арсеналу», що значно звужувало тактичні можливості атаки, зробивши її практично залежною від швидких різких контратак.
Початковий виклик тренера, який обмежився лише п’ятьма півзахисниками, став серйозною помилкою. Коли у заключному товариському матчі напередодні турніру отримав травму захисник правого флангу Веслі, Анчелотті скористався можливістю залучити потенційного новачка «Манчестер Юнайтед» – Едерсона. Однак відповідальність за такі кадрові рішення лежить як на тренері, так і на футбольній системі країни в цілому.
