Визначення оптимальної системи оподаткування для ФОП – одне з найважливіших рішень, від якого будуть залежати умови ведення діяльності, суми податків, періодичність подання звітності та ін. І підходити до цього питання потрібно максимально серйозно, беручи до уваги специфіку бізнесу та вимоги, встановлені в ПКУ.
Доступні варіанти режимів оподаткування
Під час реєстрації діяльності ФОП повинен обов’язково вибрати систему оподаткування. В Україні для фізичних осіб підприємців передбачено дві системи – можна вибрати загальну чи одну з чотирьох груп спрощеної. Загальна система обмежень для бізнесу не передбачає, але тут високі ставки податків.
Спрощена встановлює низку обмежень, водночас пропонує нижчі ставки. Правила ведення діяльності на 1-4 групах різні. Найбільше обмежень і умов передбачає для ФОП 1 група, найменше – 3 група.
Під час вибору враховують наступні умови:
- Види діяльності за КВЕДами.
- Запланований рівень доходу на рік.
- Клієнти, яким ФОП буде надавати послуги чи реалізовувати товари.
- Кількість найманих працівників.
- Види розрахунків (грошові, негрошові).
Варто пам’ятати, що в деяких випадках бізнес взагалі не може бути на спрощеній системі. Наприклад, за умови отримання доходу більше 10 мільйонів гривень на рік, за бажання вести заборонені на ЄП види діяльності, здійснювати розрахунки бартером та ін.
Вибір загальної системи
Будь-який ФОП на загальній системі може працювати абсолютно вільно, не відчуваючи ніяких обмежень. Вибрати будь-які КВЕДи для бізнесу, отримувати значні суми доходів, наймати штат, співпрацювати зі всіма контрагентами. Але податки тут досить високі:
- ПДФО в розмірі 18%.
- Військовий збір за ставкою 5%.
- ЄСВ в сумі 22%.
Проте є важливий нюанс: податки та ЄСВ нараховуються не зі всієї суми надходжень, а з чистого доходу. Тобто, зменшити базу оподаткування можна на суму витрат – за умови, що вони сплачені, мають зв’язок з бізнесом, підтверджені документами та внесені в перелік ПКУ. Тому коли є значні суми витрат, загальна система може бути більш вигідною, ніж вибір для ФОП 3 групи, наприклад.
Спрощений режим – варіанти
Єдиний податок передбачає дві переваги – знижені суми податків і спрощені вимоги до ведення бухобліку. Всього є 4 групи, для кожної з яких в ПКУ розписані певні умови ведення діяльності. Перед тим, як зробити вибір, варто дуже ретельно вивчити всі правила й вимоги. Якщо ж коротко, то групи відрізняються такими аспектами:
- 1 група – найнижчі податки, найбільше обмежень. Підходить для торгівлі на ринках, самостійного надання побутових послуг (перелік чітко визначений в ПКУ), з доходом до 1,4 млн грн на рік.
- 2 група – підходить для торгівлі (надавати послуги можна не всім), менше обмежень за КВЕДами, можна найняти максимум 10 осіб в штат, отримувати дохід до 7,2 млн грн на рік.
- 3 група – мінімум обмежень, співпрацювати дозволено зі всіма, наймати людей у будь-якій кількості, ліміт доходу на рік понад 10 млн грн.
- 4 група – передбачена виключно для сфери сільського господарства, має специфічні умови й правила.
Найбільш популярними є 1, 2 і 3 групи єдиного податку. Першу зазвичай вибирають для одноосібного надання побутових послуг і роздрібної торгівлі на ринку, другу – для онлайн/офлайн ритейлу, третю – для надання послуг в сферах ІТ, маркетингу, дизайну та ін. Але кожен бізнес індивідуальний, тому краще радитися з бухгалтером.
