Органіст із Бельгії Пітер Ван де Вельде виступить у Львові 1 липня в Львівському органному залі. Цей концерт є особливо важливим – маестро, титулований органіст і музичний керівник знаменитого Антверпенського собору, приїжджає з глибокою особистою місією: підтримати українців через мистецтво. Сам музикант поділився своїми сподіваннями: «Цей концерт — це ніби погляд у майбутнє України: перемога в війні та інтеграція до Європи».
Пітер Ван де Вельде розповів про свій шлях у музиці, що розпочався в 9 років з освоєння гри на органі, а також про особливості роботи з легендарними інструментами та українську музику, яка нині займає значне місце в його репертуарі.
—
### Початок шляху в музиці
Перший контакт із музикою і органом стався у шість років, коли Пітер відвідував месу разом із мамою у селі. Батьки не були музикантами, і вдома музика практично не лунала, тож це стало першим глибоким знайомством із мистецтвом.
Для нього орган звучав як магія, мов голос Божий — інструмент, який видається містичним, адже звук здається створеним невидимою силою, оскільки органіста не видно, він грає на хорах. З того моменту музика нерозривно пов’язалася з літургією.
Поступово Пітер став вівтарником, допомагав на богослужіннях, і священник помітив його зацікавлення, подарував підручники з теорії музики і дозволив пробуватися грати на органі. Так він освоював нотну грамоту та майстерність гри. У 10 років він також почав грати на трубі у місцевому духовому оркестрі, що поглибило його музичні знання.
—
### Ранній вибір професії
У 12 років він уже грав у церкві в Дулі, однак тоді не усвідомлював, що присвятить життя музиці і, зокрема, органу. Вступити в музичну школу було складно через віддаленість найближчої школи — за годину автобусом, і через малий вік. Тільки у 16 років він зрозумів, що музична кар’єра для нього реальна. Вступив до спеціалізованої академії в Антверпені, готуючись до консерваторії.
—
### Освітній шлях та музичний розвиток
Навчання в Антверпенській академії образотворчих мистецтв і Королівській консерваторії виявилось складним і вимогливим випробуванням. Вступний іспит довелося складати без попередньої системної музичної освіти. Він зіштовхнувся з іспитами з теорії музики, музичного диктанту, історії музики та виконання на органі. Незважаючи на початкові труднощі, йому вдалося швидко прогресувати.
У академії окрім основної шкільної програми додавалося чимало музичних дисциплін:
– Історія музики
– Сольфеджіо
– Гармонія
– Спеціальність (основний інструмент)
– Другий інструмент
– Хоровий клас
– Постановка голосу
Щоденні двогодинні поїздки до дому слугували часом для вивчення теоретичних дисциплін.
В консерваторії навчання фокусувалося виключно на музичних предметах:
– Гармонія
– Контрапункт
– Камерна музика
– Спеціальність
– Хор
– Історія музики
– Музичний аналіз
– Вивчення виконавської техніки
– Органобудування
Завдяки успіхам в академії Пітер міг пропустити перший курс консерваторії та закінчити магістратуру за чотири роки замість п’яти.
—
### Робота в Антверпенському соборі
Пітер був учнем Станіслава Дерімакера, а згодом змінив його на посаді органіста в Антверпенському соборі. Він вважає це найвищою і найпочеснішою посадою для органіста в усьому світі. Попри те, що в інших відомих соборах, як Нотр-Дам в Парижі, Берлінський собор чи Вестмінстерське абатство, також виступають видатні музиканти, в Антверпені дивовижною особливістю є наявність двох цінних органів.
Як єдиний офіційний органіст, він самостійно приймає рішення щодо репертуару і музичного розвитку собору. Атмосфера в колективі і місці надзвичайно сприятлива для творчості.
Важливою є відповідальність: на концертах музикант представляє не лише себе, а й собор, місто і країну. Позитивним символом для нього є великий орган 1891 року, який відкривав Шарль-Марі Відор. Тож стоїть завдання берегти традиції і передавати їх наступним поколінням.
—
### Роль органіста в сучасному світі
Пітер відзначає переваги життєдіяльності органіста порівняно з іншими музикантами. Орган ніколи не є простою прикрасою, він встановлений у храмах навіть найменших сіл багатьох країн, і органні концерти часто є єдиними культурними подіями в локальних спільнотах. Це дозволяє музикантам донести культуру в найвіддаленіші місця.
Водночас, інтернет і цифрові технології відкривають нові можливості для просування культури, проте загрожують поверховістю сприйняття. Живу атмосферу та акустику, властиву залу чи церкві, для якої створено конкретний орган, неможливо передати онлайн.
—
### Традиція та сучасність у музиці
Пітер наголошує на важливості поєднання традицій і сучасності:
– Музиканти повинні шанувати спадщину великих композиторів минулого.
– Водночас слід адаптувати твори до сучасного слухача.
– Надмірна орієнтація на виконання творів «саме так, як хотів композитор» часто є помилкою.
– В XIX столітті твори Баха звучали на інструментах того часу, у звичній для публіки манері.
– Сучасне виконання прагне донести музику до слухача XXI століття, тому є сенс інтерпретувати її інакше.
—
### Унікальні органи Антверпена
У соборі є два органи — романтичний і класичний. Органіст прилучається до гри на обох, використовуючи різні технічні прийоми та адаптуючи інтерпретації:
– Виконує одну й ту саму композицію у кількох редакціях.
– Варіює аплікатуру, артикуляцію, темп залежно від інструмента.
– Для кожного виступу можуть бути різні ноти.
Пітер протистоїть вузькій спеціалізації, наголошуючи, що органіст має вміти грати музику будь-якого стилю на будь-якому інструменті.
—
### Важливість гастролей і знайомства з різними інструментами
Кожен орган індивідуальний і володіє своїм характером. Музиканту важливо знайомитися з широким спектром інструментів, адже:
– Деякі допомагають інтуїтивно знайти правильний стиль виконання.
– Інші слід «підкорити».
– Кожен новий інструмент — можливість для навчання.
Найвища оцінка для маестро — коли після концерту публіка говорить, що вперше чує орган саме такою грою.
—
### Особливі місця виступів
Деколи саме атмосфера локації надихає більше, ніж сам інструмент. Пітер пам’ятає концерт на норвезькому острові, доступ до якого вимагав двох поромних переходів. Незважаючи на невеликий розмір аудиторії — кілька сотень глядачів у повній церкві, краєвид на море був неперевершеною частиною враження. Подібні унікальні досвіди є ціннішими за виступи у престижних залах великих міст.
—
### Візит в Україну — акт підтримки
Поїздка до Львова в часи війни — це вияв сміливості і відповідальності. Пітер переконаний, що музиканти можуть боротися за справедливість через мистецтво. Він приїжджає, щоб висловити солідарність із українським народом та подарувати частку європейської органної культури. У свою чергу, він сподівається ознайомитися з українською музикою.
Культурний обмін підкреслює, що є значно більше спільного, ніж розділяє різні народи.
—
### Українська музика в репертуарі маестро
Значний внесок у знайомство зі світовою українською музикою зробила вокалістка Анастасія Старосельська. Завдяки їй в репертуар Пітера увійшли твори таких композиторів, як:
– Дмитро Барвінський
– Валентин Сильвестров
– Олександр Луньов
Він переконаний, що українська культура довго залишалася недооціненою, хоча має всі шанси стояти в одному ряду з великими європейськими мистецькими традиціями. Особливо він відзначає дивовижний український романтичний репертуар і численні сучасні композиції.
Також Пітер із задоволенням повідомив, що Богдана Фроляк створила нову ораторію для хору та оркестру, спеціально для Антверпенського собору, натхненну чотирма картинами Пітера Пауля Рубенса. Прем’єра запланована на наступний рік.
—
### Львівський органний зал: особливості інструменту
Інструмент Львівського органного залу є дуже універсальним і якісним. Він ідеально звучить у залі, що дає музиканту повну свободу для творчого самовираження.
—
### Програма концерту 1 липня
Пітер Ван де Вельде підготував концерт у класичному стилі з творами таких композиторів, як:
– Йоганн Себастьян Бах
– Ференц Ліст
– Цезар Франк
Водночас у програмі є актуальні музичні паралелі з подіями в Україні. Наприклад, «Героїчна п’єса» Цезаря Франка, написана під впливом франко-німецької війни 1870 року, отримала особливу музичну вставку у фіналі, що символізує перемогу України. Це надає твору XIX століття сучасного звучання.
Фінал «Дев’ятої симфонії» Людвіга ван Бетховена в аранжуванні Едуара Батіста буде використаний як музичне вітання Україні на шляху до Європейського Союзу, адже ця симфонія вважається своєрідним європейським гімном.
Таким чином програма концерту стане своєрідним символічним поглядом у майбутнє України — перемогу у війні та євроінтеграцію.
