У селі Маліївці Кам’янець-Подільського району на Хмельниччині тривають археологічні розкопки в безпосередній близькості до популярного серед відвідувачів 18-метрового водоспаду. Археологічна експедиція під керівництвом Павла Нечитайла вперше здійснює дослідження ділянки, на якій колись зосереджувався скельний монастир. Дослідники вже виявили муровану дзвіницю, а також знайшли давньоруські знахідки, про що повідомляє місцеве видання «Xм-Інсайд».
Раніше керівник експедиції провів розвідкові шурфи, в результаті яких було виявлено матеріали ХІІ–ХІІІ та XVIII століть, включно з похованнями. Павло Нечитайло розповів, що дзвіницю було зруйновано в 1930-х роках більшовицькою владою разом із церквою. За словами науковця, стіни дзвіниці вимурували за стародавньою технологією: фасадна частина складена з тесаного каменю, а внутрішня – зі суміші дрібного каміння.
Археолог наголосив:
– «Ми не очікували побачити настільки потужні фундаменти дзвіниці. У інших умовах така споруда могла б слугувати оборонною вежею».
Зі східного боку дослідники натрапили на завал тиньку із фрагментами древніх розписів. Павло Нечитайло припускає, що це наслідки ремонтних робіт у церкві під час переходу монастиря Василіан у парафіяльний статус у 1810 році. Частина фундаменту виявилася суттєво давнішою за дзвіницю.
Вчений зауважив:
– «Гіпотетично розписи не відповідали канонам московського патріархату, котрий тоді встановив контроль. Їх знесли, замінили, а уламки використали для підсипання мурів дзвіниці. Цікаво, що тут простежується два культурні шари: перший – «чорний», що пов’язаний із православним монастирем другої половини XVII століття, а другий – із XVIII століттям. Окрім того, були знайдені фрагменти давньоруської кераміки, що підтверджує мою гіпотезу: Малієвецький монастир є одним із найдавніших у Поділі та, ймовірно, має зв’язок із ХІІ–ХІІІ століттями, аналогічно до Бакотського».
На глибині приблизно одного метра археологи знайшли різноманітні фрагменти посуду, віконних рам, гутного скла та кахлів. Також вони виявили поховання, які були пошкоджені під час будівельних робіт: кістки людей перемішані з рештками тварин.
До розкопок долучилися студенти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії під керівництвом Сергія Семенчука. Він зазначив:
– «Знахідки вражають своєю якістю — як фарби, так і розписи. Давньоруська кераміка, що була викопана на значній глибині, дає підстави датувати монастир періодом ХІІ–ХІІІ століть. Уявіть собі, що все це свого часу було знесено і викинуто, немов будівельне сміття».
Директорка Малієвецького обласного історико-культурного музею Анастасія Донець відзначила, що Маліївці славляться не лише популярним водоспадом і маєтком, а й залишками скельного монастиря. На її думку, цей історичний об’єкт має бути музеєфікований та отримати охоронний статус пам’ятки. Отримані під час розкопок артефакти, після відповідного опрацювання, планують експонувати у Малієвецькому палаці.
Анастасія Донець підкреслила:
– «Існують письмові джерела, що підтверджують існування скельного монастиря. Також маємо архівні фотографії споруди до її руйнування та засипання землею. Настав час відновити все на поверхні, і я впевнена, що це приведе до справжньої історичної сенсації».
Кілька років тому на території місцевого кладовища виявили уламки скульптури, яка колись прикрашала двір скельного монастирського храму, розташованого над водоспадом.
Історичні дані свідчать, що скельний монастир у Маліївцях існував протягом кількох історичних етапів. Кам’яну церкву Воздвиження Св. Хреста було зведено у 1673 році над водоспадом. Споруда припинила своє функціонування у XVII столітті, однак у 1708 році монастир відновили як василіянський. За припущеннями істориків, його найдавніша історія може походити з руського періоду.
