Ешлі Коул був беззаперечним вибором для позиції лівого захисника збірної Англії на чемпіонаті світу 2010 року, проте питання резервного гравця, який поїде в ПАР, залишалося відкритим. Через те, що Уейн Брідж відмовився від участі, головному тренеру Фабіо Капелло довелося обирати між Лейтоном Бейном з «Евертона» та Стівеном Уорнаком з «Астон Вілли», які обидва увійшли до попереднього списку збірної.
Після повернення команди додому з передтурнірного збору в Австрії, остаточне рішення тренера залишалося невизначеним. Уорнок так згадував цей період:
– «Нам повідомили, що отримаємо дзвінок у будь-якому разі. Ми знали, що виклик надійде в день оголошення складу, із певного номера і до визначеного часу, оскільки відразу після цього буде офіційна презентація списку. Я був вдома і буквально сидів біля телефону в очікуванні.»
– «Чесно кажучи, не сподівався потрапити до команди, бо в двох товариських матчах проти Мексики та Японії я навіть не торкався м’яча.»
– «На той момент моя кар’єра в збірній обмежувалась лише сімома хвилинами, проведеними у грі проти Тринідаду і Тобаго у червні 2008 року.»
– «Я приїхав до Австрії з травмою гомілковостопного суглоба, яку отримав у останньому матчі сезону за «Астон Віллу».»
– «Після цього я вирушив у відпустку, де пройшов медичне обстеження, а по поверненню проконсультувався з фізіотерапевтами і заявив, що зроблю все можливе, аби потрапити до складу на чемпіонат світу.»
– «Я попросив їх накладати мені бинти, бо готовий був «горнутися» крізь тренування впродовж першого тижня. В Австрії фізіотерапію мені робили щогодини, я працював над відновленням настільки інтенсивно, наскільки це було можливо.»
– «Не знаю, чи доводилось це керівництву, але оскільки я не зіграв жодного матчу на зборах, подумав, що моя участь завершена — що Капелло мене більше не візьме.»
– «Згадую точно момент, коли отримав дзвінок. Я тоді був удома із тодішньою дружиною, пішов у кімнату, бо хотів бути наодинці. Пам’ятаю, як повернувся вниз і оголосив: «Я їду!» — і, мабуть, був у деякому шоці.»
Корисною для розуміння настрою Уорнока була розмова з Франко Бальдіні, асистентом Капелло, який повідомив йому про виклик:
– «Він сказав, що я провів чудовий сезон і команда вже знала про мої можливості. Мені надзвичайно імпонує моя працездатність і ставлення до роботи, що зробить мене ідеальним доповненням до тренувального процесу.»
– «Бальдіні підкреслив, що Коул є надзвичайно надійним гравцем — практично не травмується й завжди на поле, але при цьому вважають мене чудовим запасним варіантом завдяки моєму професіоналізму.»
– «Я відповів, що це мені підходить на сто відсотків і знав, яку роль виконуватиму.»
Попри те, що для самого Уорнока така новина стала несподіванкою, підказка щодо його участі в команді вже існувала. За день до офіційного оголошення складу, виробник форми збірної Англії, компанія Umbro, поставила завдання муралістам: у містах кожного гравця намалювати номер футболки в помітному місці — як частину рекламної кампанії під гаслом «сшито на замовлення».
Для Уорнока таким місцем став фасад ресторану O’Este на жвавому перехресті в Ормскірку. Це стало своєрідним натяком на майбутню участь гравця в мундіалі.
