Уявіть собі становище арбітра VAR, який працює в Стоклі Парку, відповідального за матчі Прем’єр-ліги. Тиск на офіційного суддю в таких умовах є надзвичайно великим. Він не чує коментарів телеканалу Sky, не має уявлення про громадську думку та кожен його крок перебуває під пильним наглядом.
Саме цей рефері, на ім’я Англія, у вересні 2023 року допустив найбільшу помилку VAR у історії Прем’єр-ліги. Він некоректно розтлумачив рішення щодо офсайду на полі, через що гол Луїса Діаса з «Ліверпуля» був несправедливо анульований у грі з «Тоттенгемом». Після цього помилкового рішення йому довелося довго відвойовувати своє право працювати на найвищому рівні.
Сьогодні Англії було доручено прийняти рішення, яке могло визначити долю одразу двох клубів. І не можна його критикувати за те, що він не поспішав — йому потрібно було впевнитися, що він ухвалить правильний вердикт.
Під час прийняття рішення суддя VAR витратив 2 хвилини 41 секунду, детально переглядаючи кожен кадр, аналізуючи можливий фол та потенційні штрафні удари. За сезон ми неодноразово спостерігали сутички, штовхання, хватки і тягнення під час стандартних положень, причому воротарі також часто зазнавали тиску.
Нижче наведено ключові аспекти розгляду:
– Чи можна порівняти цю ситуацію з іншими епізодами? Ключова відповідь — ні, вона була іншою.
– Пабло тримав руку на Руї Рая, а також стискав ліву руку воротаря.
– Було важко заперечувати, що іспанський голкіпер зазнав перешкоджань.
– Без навмисного контакту Пабло Рая міг би легко впіймати м’яч.
Крім того, суддя VAR розглянув інші потенційні порушення правил:
1. Фол Троссарда на Пабло.
2. Фол Райса на Самервіллі.
Однак найбільш важливим було визначити, яку саме помилку було зроблено першою. Фол Пабло на Рая чітко впливав на хід гри, і саме він став підставою для призначення пенальті. Не має сенсу карати за порушення, що відбулося після цього.
Англії вдалося ухвалити правильне рішення у цій непростій ситуації.
Рефері Кейвенаг, який працював на полі, провів 1 хвилину 15 секунд, переглядаючи повтор на моніторі. Він також усвідомлював значення свого фінального рішення. Загальний час, витрачений на ухвалення вердикту, склав 4 хвилини 11 секунд — цієї затрати часу могло вистачити для визначення чемпіона сезону та останньої команди, яка вилетить із Прем’єр-ліги.
Потрібно відзначити, що, попри тривалість процесу, це не суперечить вимозі, що рішення має бути чітким та очевидним. У ситуаціях такого масштабу, де йдеться про долю сезону, суддям слід приділяти стільки часу, скільки потрібно для точності.
Англія, ймовірно, провів останні хвилини поєдинку в роздумах, чи не помилився він з вердиктом. У VAR-кімнаті відсутні засоби зв’язку, мобільні телефони, немає можливості отримати зворотній зв’язок, аби оцінити правильність рішення.
Отже, можна тільки уявити, яке полегшення він відчув, коли вийшов із кімнати і дізнався, що його рішення визнано коректним: Пабло завадив Раю зіграти на м’яч.
У суботу Англія офіційно обслуговуватиме фінал Кубка Англії між «Манчестер Сіті» та «Челсі». Для нього це було немислимо два з половиною роки тому. Тепер він отримав можливість провести одну з найпрестижніших футбольних подій і таким чином позбувся власних труднощів із VAR.
