Нижанковичі, розташовані на Самбірщині, сьогодні передусім відомі як пункт пропуску на кордоні з Польщею. Проте це містечко значно старше за нинішні державні межі. Незважаючи на численні війни, пожежі та прикордонні розподіли, тут збереглися унікальні пам’ятки архітектури XVI–XVIII століть — від оборонних сакральних споруд до міської ратуші з флюгером у вигляді оленя.
Незважаючи на воєнні обмеження, які ускладнюють доступ до українського прикордоння, Нижанковичі мають що запропонувати тим, хто цікавиться історією та архітектурою:
– Пам’ятки Нижанковичів сконцентровані компактно в центрі селища. Одна з найдавніших — дерев’яна церква Святої Трійці, датована XVI століттям. Вона побудована у оборонному стилі, з аркадою-галереєю та восьмигранними грушеподібними банями, дах якої вкритий ґонтом.
– Костел також має присвяту Святій Трійці і датується XVI століттям. Священники з Перемишля, що за 9 км, служили тут. Храм вирізняється ґонтовим дахом, готичною цегляною кладкою, бійницями та контрфорсами. Він пережив багато руйнувань і відновлень. Нині в костелі 1580 року можна побачити дві фрески. Цей храм є санктуарієм Матері Божої Провидіння завдяки скульптурі Богородиці, яка, за переказами, плакала.
– Нижанковичі, хоч і нині селище, зберегли ратушу — будівлю одноповерхову та доволі незвичайну. На шпилі стоїть флюгер у вигляді оленя, символу міста та герба. Однак у процесі численних перебудов ратуша втратила значну частину автентичного вигляду.
Історичні дані підтверджують, що ратушу було зведено 1759 року. Окрім магістрату, у будівлі розміщувалася пожежна частина; вежа ратуші була дерев’яною. Після Другої світової війни тут розміщувалися пожежники, швидка допомога, аптека, дизель-електростанція. Пізніше ратуша слугувала гуртожитком для Нижанковицького професійно-технічного училища. Зараз у будівлі знову розташована селищна рада — представницький орган місцевого самоврядування.
Поблизу дерев’яної православної церкви розташована сучасна греко-католицька церква. Центр селища відокремлює від пішохідної зони невеликий рівчак, що нагадує середньовічну фосу. У центральній частині можна оглянути й давні зразки цивільної інфраструктури, зокрема:
1. Віллу з синім ґанком, яка нині використовується як дитячий садок.
2. Колишній народний дім.
3. Збережені двері та декоративні елементи старовинних кам’яниць.
На околиці Нижанковичів, у районі Заболотці, розташований палацик Козловських. Хоч будівля нині перебуває в аварійному стані, вона все ще зберігає сліди колишнього розквіту. Цікаво, що сімейна цвинтарна капличка цього роду знаходиться вже на польській території, всього за 500 метрів від маєтку.
Якщо потрапите на кордон і стикнетеся з великою чергою, варто приділити час для прогулянки забутим, але мальовничим містечком, розташованим на межі України.
Фото надано Omega.
