ФК «Челсі» двічі здобував футбольну лотерею, однак наразі повернення інвестицій під керівництвом власників Тодда Боелі та Clearlake Capital викликає сумніви.
Пісні на кшталт «нам байдуже на Clearlake, їм байдуже на нас, єдине, що ми цінуємо — це Челсі» все частіше лунають на фоні непростого сезону. Раніше звучали й вигуки на підтримку Романа Абрамовича, але ці спогади швидше мають відтінок ідеалізації, особливо з урахуванням кінця епохи російського олігарха, в який «Челсі» розглядали переважно як команду для кубкових змагань і яка відставала від суперників у фінансовому плані.
Минулого сезону обсяг виручки клубу склав £490,9 млн, що є другим за величиною показником в історії «Челсі». Проте цей показник значно поступався результатам інших учасників так званої «Великої шістки». Різницю у фінансових можливостях необхідно подолати, особливо на тлі зростаючого боргу материнської компанії.
Всередині клубу підкреслюють, що боргове навантаження є частиною ретельно структурованої інвестиційної моделі, поширеної у вищих ешелонах спорту, і триває довгострокова стратегія збереження стабільності. Незважаючи на це, минулого сезону «Челсі» витратив найбільше серед клубів англійської Прем’єр-ліги на агентські комісії, а також увійшов до трійки лідерів за обсягом витрат на трансфери та зарплати. Загальні витрати дещо зменшилися після рекордних видатків у перші роки діяльності BlueCo.
Сильно відчутними залишаються витрати внаслідок найбільшого у лізі амортизаційного навантаження – понад £200 млн, коли трансферні платежі розподіляються протягом терміну контракту, що може досягати п’яти років.
Втраченою можливістю нинішніх власників стала міцна позиція за Правилами прибутковості та стійкості (Profit and Sustainability Rules, PSR), яка була успадкована раніше. Понад £1,5 млрд витрачено на закупівлю гравців, але результат у вигляді стабільних успіхів у Прем’єр-лізі поки що не досягнуто.
На завершення сезону «Челсі» планує посилити склад досвідченими виконавцями, проте радикальні кроки наразі не розглядаються публічно. Під час сезону уникатимуть рішень середини кампанії, особливо з огляду на те, що клуб ще має у програмі фінал Кубка Англії.
Крім того, у клубі наголошують на тому, що система відповідальності всередині організації підтримується через щорічні оцінки, які можуть вплинути на будь-кого, незалежно від посади, у разі виявлення низьких показників роботи.
Хоча клуб постійно спростовує чутки про можливий продаж таких ключових гравців, як Пальмер, Мойсес Кайседо та Леві Колвілл, продажі гравців завжди були необхідними для підтримки фінансової стабільності – це відбувалося як за часів Абрамовича, так і в епоху BlueCo.
Футбольний експерт Магуайр зазначив:
– «Челсі завжди був дуже успішним у трансферах гравців, що генерували значно більше доходів для клубу, ніж продаж квитків протягом останнього десятиліття».
– «Бізнес-модель 22 Holdco схожа на хедж-фонд, де підписання молодих футболістів на довгострокові контракти може бути прибутковим та знижує ризик втрати гравців за схемою Босман без компенсації».
Однак все це опиняється під загрозою, включно із здатністю залучати перспективних високопрофільних тренерів, без участі в Лізі чемпіонів.
