Колишній півзахисник «Евертона» Леон Осман, який виступав під керівництвом Девіда Мойєса у його першому періоді на посаді тренера клубу, добре розуміє ситуацію молодого гравця і ставиться до неї з розумінням та співчуттям.
У своєму інтерв’ю для BBC Sport Осман зазначив:
1. Цей рік для Тайлера став своєрідним уроком. Очікується, що на початку наступного передсезоння він повернеться вже такими, що готується боротися за місце у першій команді.
2. За цей час він встиг краще усвідомити вимоги, які ставлять до нього, проте не слід забувати, що Тайлер — молода людина, відома своєю схильністю до домашнього затишку.
3. Він переїхав на значну відстань, аби жити у зовсім іншому середовищі, де не знає нікого — це великий крок для будь-якої молодої людини.
4. Все це відбувається під тяжкістю очікувань, пов’язаних із високою вартістю трансферу, а також під тиском того, що від нього чекають результатів щоразу, у цілком іншій футбольній культурі.
5. «Евертон» — це унікальне середовище в порівнянні з багатьма іншими клубами, тож не завжди можна одразу проявити себе, але його талант свідчить, що за умови серйозної праці й наполегливості він досягне успіху.
Осман також підкреслив, що період Тайлера в тіні в «Евертоні» є прикладом того, як Мойєс розвиває молодих футболістів, віддаючи перевагу поступовому формуванню, а не миттєвій стратегії «пливи або тону».
За словами Османа:
– Немає сумнівів, що, спостерігаючи за його грою у «Саутгемптоні», Діблінг є вражаючим талантом, природно обдарованим, прекрасно володіє дриблінгом і відзначається свободою на полі.
– Підвищення рівня гри передбачає вивчення нових аспектів, і це подвійно актуально для команди Девіда Мойєса, де велика увага приділяється роботі без м’яча.
– Саме це стало причиною того, що Осману знадобився час, щоб довести тренеру, що він здатен відповідати цим вимогам. Водночас це було причиною, через яку він утримував своє місце у складі — адже в команді Мойєса важливіше іноді те, що гравець робить без м’яча, ніж його дії з ним.
– Девід Мойєс розуміє, що не існує універсального підходу, він добре розпізнає талант і володіє глибоким знанням характерів.
– За час, поки він не працював у «Евертоні», його розуміння особливостей гравців нового покоління лише поглибилося: тренер тримає себе в курсі сучасних тенденцій, підтримуючи контакт із молодими футболістами.
– Він розуміє та враховує індивідуальні потреби кожного футболіста.
– Основна вимога — довести здатність працювати на команду і ефективно виконувати оборонні обов’язки.
– Хоча помилки в атаці можуть мати місце і сприймаються як частина гри, гравець зобов’язаний компенсувати їх відповідальною дією в обороні, адже у команді має бути баланс.
Таким чином, практика Девіда Мойєса щодо виховання молодих талантів базується на комплексному підході, орієнтованому не лише на технічні аспекти, а й на силі характеру та відповідальності кожного гравця у рамках командної гри.
