Генрі Поллок звертає увагу на молодих перспективних гравців у світі спорту: «Погляньте на Ламіне Ямала в «Барселоні», йому лише 18 років». За його словами, необхідно більш активно висвітлювати таких юних талантів, які проходять шлях від кореневих рівнів, адже завдяки цьому футбол має шанс на розвиток і популяризацію.
Історія регбі демонструє, що поява гучних імен у масовій свідомості була нерівномірною. Наприклад:
1. Джона Лому, який у 20 років під час Кубка світу з регбі 1995 року здивував ефектними проходами, був пов’язаний із Національною футбольною лігою США, став героєм відеогри та здобув світову славу.
2. Джонні Вілкінсон, який за вісім років забезпечив Англії перемогу на тому ж турнірі, також досяг значних висот.
3. Також варто відзначити Дена Картера, Сія Коліcі, Браяна О’Дрісколла, Річі МакКав, Гавіна Хенсона, Себастьяна Шабаля та Денні Чіпріані — всі вони у різний час і з різних причин вибилися в сучасній епосі регбі.
Проте подібних прикладів досі не так багато. Кріс Томпсон, засновник агентства We Know Rugby, яке консультує бренди щодо спортивних особистостей і комерційних прав, зазначає: «Постійна проблема будь-якого виду спорту — це утримати увагу великої аудиторії цілий рік». За його словами, міжнародні та клубні регбі є двома окремими продуктами з різними аудиторіями та досвідом. Тісна співпраця, особливо у створенні контенту, здатна посилити спорт загалом.
Томпсон висловлює надію, що такі спортсмени, як Поллок, незабаром отримають цілорічний публічний резонанс, який дозволить їм сяяти ще яскравіше. Світ англійського регбі останнім часом привабив значних інвесторів:
– Red Bull викупив клуб «Ньюкасл»;
– сер Джеймс Дайсон став співвласником «Бату»;
– американська інвесторська група зробила пропозицію щодо придбання «Ексетера».
Міжнародний календар було реорганізовано, і з’явився Nations Championship — сезонна серія матчів між північними та південними командами, що завершується фінальним уїк-ендом на стадіоні Allianz у Твікенхемі. Цей захід має на меті створити інтригуючий сюжет та залучити ширшу аудиторію, зокрема випадкових вболівальників.
Для максимального охоплення глядацької аудиторії було укладено безкоштовний телевізійний контракт із ITV на перші два сезони змагання, котрі разом з BBC Sport також транслюють матчі Шести Націй. Крім того, у планах на 2028 рік — організація Кубка світу серед клубних команд, де зійдуться зірки світового регбі у кольорах своїх клубів.
Кріс Томпсон відзначає не лише зміну формату, а й зрушення у культурі самого спорту: «Реакція фанатів на Генрі Поллока була щирою та позитивною. Ніхто не радить йому стримуватись. Поки він демонструє високий рівень гри, шанувальники бажають бачити його справжнім, щоб він виражав себе і показував свої почуття».
У поточному сезоні Поллок взяв участь у виїзному матчі проти «Бордо-Бегль». Попередня зустріч цих команд — фінал минулорічного Кубка чемпіонів — відзначилася напруженням і сутичкою, у центрі якої був саме він. Попри те, що під час гри його освистували, після фінального свистка, коли Поллок аплодував трибунам Stade Chaban-Delmas, ті ж глядачі скандували його ім’я на знак поваги.
Відомість Генрі Поллока стрімко зросла завдяки вірусним моментам:
– його вираз обличчя під час виконання хижацького танцю хака у листопаді;
– святкування голу із перевіркою пульсу у матчі проти «Лінстера» минулого сезону;
– витягання шкарпетки;
– воротарський дебют за збірну Англії та спроба забити проти Уельсу.
Усі ці епізоди об’єднує одна риса — безпосереднє задоволення від гри і впевненість у власних здібностях.
