Володимир Савельєв, який отримав тяжке поранення на Донбасі, внаслідок якого йому ампутували обидві ноги, пройшов через 13 операцій і знову навчався ходити у львівському реабілітаційному центрі Unbroken. Нині він у Львові відкрив безбар’єрний коворкінг «Берег». Назва цього простору не випадкова — водойми з їхніми берегами є особливим місцем сили для Володимира.
Редакція Omega розповідає історію 31-річного ветерана і підприємця Володимира Савельєва.
### «Було трохи соромно, що я так необережно підірвався»
У цивільному житті львів’янин Володимир, позивний «Монгол», працював 3D-дизайнером. У липні 2023 року він підписав контракт і долучився до армії, де служив бойовим медиком у спеціальному взводі розвідки 53 окремого розвідувального батальйону (раніше окремого стрілецького батальйону).
Володимир розповідає:
– Найважче в армії — це адаптуватися до різних людей, оскільки вони дуже різноманітні.
– Відчуття самотності, будучи далеко від дому, також складне.
– Проте загалом армія — це система наказів, які потрібно очікувати та виконувати.
Під час служби Володимир отримав необхідну підготовку, щоб бути на рівні з побратимами. Літом 2024 року він здобув офіцерське звання і очолив свій взвод. Проте у жовтні того ж року зазнав важкого поранення на Донбасі, яке кардинально змінило його життя.
За словами ветерана:
– 15 жовтня вони йшли по сліду, що залишила бойова машина піхоти (БМП), коли він підірвався на міні.
– Разом із побратимом одразу наклали турнікети, після чого побратим допоміг відтягнутися у посадку, звідки рухалися.
– Російський безпілотник скидав боєприпаси, але влучання не було.
– Після евакуації у Дніпрі Володимир прокинувся вже без обох ніг.
Ветеран підкреслює, що гумор і підтримка близьких допомогли йому подолати цей складний період.
– Спочатку він хотів чогось смачненького, хоча це було заборонено після операції.
– Відчував певний сором за те, що так необережно підірвався, особливо перед командиром.
– Водночас він був вдячний за те, що залишився живим.
– Гумор став для нього важливим засобом підтримки, а от співчуття у стилі «бідолашна дитина» вважав шкідливими.
### «Ти не можеш одразу на протезах почати танцювати»
Після лікування в Дніпрі Володимира перевезли до Львова, де він проходив реабілітацію у центрі Unbroken. Там він почув підтримку від побратимів, а також фахівців — протезистів, фізичних терапевтів та менторів.
Ветеран зазначає:
– Оточення у палаті давало натхнення і віру у відновлення.
– Успішна адаптація стала можливістю завдяки сумлінній праці команди, яка була віддана своїй справі.
– Рухатися треба поступово, крок за кроком, адже одразу стати на протези і почати танцювати — неможливо.
– Процес реабілітації — це важка і тривала робота.
Володимир переніс усього 13 операцій, а в лютому 2025 року вперше встав на протези. Перші спроби були між поручнями з підтримкою фізичного терапевта, щоб уникнути травм. Згодом він зміг пересуватися самостійно, навіть відвідував кінотеатр, де зіткнувся зі складнощами через відсутність доступності — наприклад, сходи, які важко долати без впевненості у рівновазі.
Лише коли він встав на протези вперше, Володимир остаточно усвідомив втрату ніг. Станом на квітень 2026 року він вже понад рік користується протезами, проте зізнається, що поки не звик до них повністю.
Ветеран підкреслює порівняння:
– Після нещодавньої операції йому довелося пересуватися на інвалідному візку, що значно ускладнювало життя через низький рівень доступності, особливо взимку.
– У Києві ситуація з доступністю ще гірша, ніж у Львові, який зробив значний прогрес у цій сфері.
Основні проблеми з доступністю, на які звертає увагу Володимир:
– Відсутність пандусів при вході до магазинів, закладів.
– Відсутність доступних для людей на візках туалетів на перших поверхах будівель: часто вони розташовані в підвалах або на другому поверсі, що робить їх недоступними.
Під час реабілітації у Unbroken Володимир двічі брав участь у показах мод разом із побратимами, що стало для нього своєрідним іспитом із ходьби. Там він познайомився зі співзасновником клубу «Титани Львів» Павлом Козаком, який допоміг йому почати займатись парабаскетболом.
Спільно з побратимами вони виготовляють унікальні інвалідні візки з дерева, а найближчим часом планують взяти участь у паризькому марафоні. Володимир каже, що навряд чи зможе пробігти весь марафон, але сподівається подолати принаймні його половину.
### «Берег» — місце, яке дає сили
Під час реабілітації у Володимира виникла ідея власного бізнесу. У кінці лютого 2026 року він відкрив безбар’єрний коворкінг «Берег», розташований на вулиці Малоголосківській, 36.
За словами засновника:
– Йому надали 30 днів відпустки через поранення, і в цей час він відчував неспокій, бо звик постійно бути серед людей.
– Ідея створити власний коворкінг народилася, коли він вирішив піти попрацювати у загальний простір, а потім вирішив втілити щось своє.
– Від формування думки до підписання договору оренди пройшло лише 2-3 тижні.
Перші труднощі виникли під час ремонту: було складно знайти підрядників і пояснити їм усі деталі, як має виглядати простір. Володимир поки що реалізував проєкт власними силами, але планує звертатися й за грантовою підтримкою для його вдосконалення.
Він описує концепцію коворкінгу так:
– “Берег” — це місце сили, яке заряджає енергією, мотивує працювати, відпочивати, жити та творити.
– Особисто для Володимира такими місцями є водойми — річки, моря, тому і назва проєкту символічна.
– Він любить казати «зустрінемось на березі».
Коворкінг розрахований на комфортну роботу до 30 осіб. Тут облаштовані:
– дві робочі зони,
– зона адміністратора,
– мінікухня для приготування кави чи розігріву їжі,
– дві кабінки для телефонних чи відеодзвінків,
– доступний туалет для людей з інвалідністю.
Інтер’єр прикрашають картини, створені ветеранами під час реабілітації. У коворкінгу також пропонують десерти від кав’ярні Two.camrat — проєкту, який запустила дружина добровольця.
Володимир наголошує на тому, що хоче створити атмосферу домашнього затишку, яка заохочуватиме до продуктивної праці. Він також хоче підтримувати побратимів, демонструючи їхні творчі роботи в експозиції, яка буде поступово оновлюватися. Крім того, у коворкінгу є стійка з виробами ветеранів, серед яких:
– настільні ігри «Дроноводи»,
– UA комікс,
– з часом планується залучення інших проєктів, щоб ветерани отримали платформу для продажу своєї продукції.
«Берег» не лише коворкінг, а й місце для організації майстер-класів та зустрічей. Тут уже відбулися заняття з тактичної медицини та курси з виготовлення колажів. Незабаром планується проведення першого кіновечора.
Володимир каже, що прагне, щоб цей простір жив і розвивався. У планах:
– створення читацького чи кіно клубу,
– продовження занять із тактичної та загальної медицини,
– проведення освітніх і розважальних заходів,
– організація зустрічей для настільних ігор.
Таким чином «Берег» став не лише робочим простором, а й платформою для спільноти, яка підтримує ветеранів і сприяє розвитку їхніх талантів та бізнес-ініціатив.