Призначення Андреа Тудора виявилось нестандартним ризиком, який не виправдав очікувань з самого початку. Його унікальна характеристика полягала в тому, що, незважаючи на неоднозначну тренерську кар’єру, він мав репутацію спеціаліста, здатного миттєво вплинути на результати команди — саме те, що було необхідно Тоттенгему у кризовий момент.
Однак обіцяний ефект так і не проявився. Тудор став першим керманичем в історії клубу, який програв усі перші чотири матчі на посаді, починаючи з нищівної домашньої поразки 1:4 від найближчого конкурента — Арсеналу.
Стиль спілкування Тудора, суворий і прямолінійний, не приніс більшої користі команді, ніж емпатичний підхід його попередника, Френка. Відсутність взаєморозуміння з гравцями Тоттенгема поєднувалась із численними тактичними експериментами, що свідчило про труднощі у пошуку оптимального плану дій для команди, перебування якої було в занепаді.
Найнижчою точкою кар’єри Тудора стало перше півфінальне домашнє протистояння в Лізі чемпіонів з Атлетіко Мадрид, де він зробив ризиковане рішення — поставити в воротах Антоніна Кінскі замість основного голкіпера Гульєльмо Вікаріо. Молодий чеський воротар допустив дві катастрофічні помилки вже в перші 17 хвилин, що призвело до рахунку 0:3, а в підсумку завершилося поразкою 2:5.
Крім того, Тудора критикували за байдужість у момент заміни Кінскі — в той час як гравці на полі надавали підтримку воротарю, тренер лишався осторонь. Втіху молодому голкіперу надали не лише товариші, але й Конор Галлахер та Домінік Соланк, які пішли з ним до тунелю.
Певне покращення було помітне під час заслуженої нічиєї з Ліверпулем, а також у гідній перемозі у відповідному матчі Ліги чемпіонів проти Атлетіко. Проте, у домашній грі минулої неділі команду знову спіткала розгрому — 0:3 від однолітків по нещастю, Ноттінгем Форест.
У захист Тудора варто зазначити, що він прийняв команду в стані шоку та боротьби, уражену численними травмами і позбавлену впевненості у власних силах. Немає гарантії, що будь-хто інший зміг би досягти значного прогресу за таких обставин.
У надзвичайній ситуації клубу довелося приймати термінові рішення, проте вся ця історія відображає більше негативу на адресу керівництва Тоттенгема, аніж самого Андреа Тудора.
Не можу не звернути увагу на те, що Тудор прийняв команду в досить складний момент. Так, його рішення щодо воротаря були дуже ризикованими, але хіба не варто було дати йому більше шансів? Програші у перших матчах явно не виглядають як привід для термінового звільнення. Можливо, варто було спробувати дати шанс щонайменше до зимового трансферного вікна?