Пошукові роботи, що тривають на Рівненщині, виконують українські та польські експерти. У понеділок, 23 березня, у селі Угли, яке розташоване в Сарненській громаді, розпочались розкопки на місці ймовірного масового поховання мешканців, українців та поляків, які загинули під час трагічних подій 12 травня 1943 року. Ці дослідження проводить комунальне підприємство «Доля» у співпраці з представниками Поморського медичного університету з Польщі. Про це офіційно повідомило Міністерство культури України.
Заступник міністра культури України Іван Вербицький наголосив, що:
- Україна та Польща спільно прагнуть гідно вшанувати пам’ять загиблих;
- Мета роботи - сприяти зміцненню довіри між народами для встановлення правди про складні та болючі сторінки спільної історії українців і поляків.
Ініціатива проведення розкопок у селі Угли належить голові товариства «Польсько-українське примирення» Кароліні Романовській. У Міністерстві культури підкреслюють, що поточні пошукові заходи є початковим етапом і триватимуть приблизно тиждень. Після виявлення решток загиблих буде проведено їхню ексгумацію, ідентифікацію та подальше перепоховання.
Радіостанція «Свобода» з місця події повідомила, що пошуковці вже натрапили на людські останки, однак вони не належать до масового поховання, а стали знахідками з поодиноких могил, ймовірно частини старого кладовища.
Керівник меморіально-пошукового центру «Доля» Святослав Шеремета прокоментував журналістам, що:
- Результати цього етапу визначать подальший план роботи експедиції;
- У разі виявлення місця масових поховань будуть подані документи до державної міжвідомчої комісії для отримання дозволу на перепоховання;
- Подальший розвиток подій буде вирішено в залежності від отриманих даних.
### Історичний контекст трагедії у селі Угли на Рівненщині 1943 року
Ініціаторка розкопок, Кароліна Романовська, дізналася про ці трагічні події завдяки свідченням рідних селя́н, які навесні 1943 року втекли з Угл. Згідно з їхніми розповідями, 12 травня того ж року село було атаковане озброєними людьми, внаслідок чого загинуло понад 70 мешканців. Вбиті були як поляки, так і українці. Прадід пані Романовської, який виконував обов’язки війта в селі під час німецької окупації, поховав загиблих на території колишнього німецького цвинтаря, що і визначило місце, де нині проводяться пошукові роботи.
Однією із очевидців подій стала Марія Наливайко, представниця змішаної українсько-польської родини Абрамовичів. Вона мала лише два роки на момент трагедії, і врятувалася завдяки материнському захисту. Пізніше Марія дізналася про обставини трагедії від родичів. Вона сказала Радіо «Свобода», що існують різні версії щодо того, хто був нападником:
- Деякі вважають, що це могли бути учасники Організації Українських Націоналістів (ОУН) та Української Повстанської Армії (УПА, «бандерівці»);
- Інші припускають, що нападники могли бути агентами НКВД, які маскувалися в форму УПА;
- Також висуваються версії про банди мародерів або радянських партизан.
Пам’ятну табличку неподалік місця поховання жертв встановила сама Марія Наливайко; на ній викарбовано 51 прізвище загиблих селян.
За даними Інституту національної пам’яті Польщі, кількість загиблих у селі Угли коливається від 60 до 104 осіб. Інститут вважає відповідальними за цей злочин підрозділи сотні Никона Семенюка, відомого під псевдонімом «Ярема», яка входила до УПА. У своїх спогадах про село згадує й командир УПА на псевдо «Буг» Василь Левкович.
Святослав Шеремета зазначив, що:
- Існують різні трактування подій, зокрема свідчення ветеранів УПА, включно з полковником Левковичем, які вказують, що ніякого наказу щодо вбивств поляків не було;
- Призначення остаточного висновку щодо виконавців злочину належить історикам;
- Можливі учасники - підрозділи УПА, радянських диверсійних груп, червоних партизанів, або ж місцеві селяни.
Українські науковці наголошують, що перед початком Другої світової війни в Сарненському та Костопільському повітах значний вплив мали комуністи, які проводили антипольську пропаганду серед насамперед православних українців. Це спричинило розпалювання ворожнечі між польським і українським населенням, а також організовані диверсії.
Планується, що у 2026 році Україна і Польща проведуть ще низку пошуково-ексгумаційних заходів на території обох держав, зокрема:
1. У селах Гута Пеняцька (Львівська область),
2. В Острівках та Волі Островецькій (Волинська область),
3. А також продовжать дослідження у колишньому селі Пужники (Тернопільська область).
У 2025 році пошукові роботи були проведені в польському селі Юречкова, а ексгумації - у селі Пужники на Тернопільщині та на території Збоїщ у Львові.
Журналістка Omega.lviv.ua. Висвітлює новини областей Західної України - Волині, Рівненщини, Тернопільщини, Прикарпаття, Закарпаття та Буковини. Стежить за рішеннями місцевої влади, економікою регіонів і подіями, про які варто знати мешканцям.
Ця новина справді вражає. Дуже важливо відновлювати пам’ять про жертв трагедії 1943 року. І українці, і поляки постраждали, і тепер, спільно проводячи ці розкопки, ми можемо не лише вшанувати їх пам’ять, а й здобути нові знання про цю болісну сторінку історії. Сподіваюсь, що це не лише дослідження, а й крок до примирення між народами. 🙏
А які саме методи використовують експерти для ідентифікації знайдених останків? Чи будуть якісь публікації з результатами цих розкопок, щоби ми могли дізнатися більше про знайдені рештки?