Новонароджений хлопчик успішно переніс дві надскладні операції, завдяки злагодженій роботі команди урологів Центру дитячої медицини лікарні «Охматдит». Малюк зі складною вродженою аномалією сечовидільної системи, яка у більшості випадків є практично вироком, отримав унікальний шанс на життя.
Патологію розвитку сечової системи діагностували ще на етапі вагітності під час ультразвукового обстеження. Було виявлено, що всі ключові органи – сечовий міхур, обидва сечоводи та збиральні системи нирок – різко розширені, а ниркова паренхіма фактично не візуалізувалася. Аномалії виявили на середині строку вагітності. Українські спеціалісти рекомендували батькам звернутися до Польщі, де виконуються внутрішньоутробні хірургічні втручання. У Варшаві дитині встановили дренажну трубочку в сечовий міхур, аби відновити відтік сечі. Хоча процедура не дала очікуваного ефекту, вона допомогла матері виносити вагітність до кінця.
Хлопчик народився у Львівському обласному перинатальному центрі шляхом кесаревого розтину. Пологи приймала директорка Центру, акушер-гінекологиня Марія Малачинська разом зі своєю командою. Після народження малюка одразу встановили сечовий катетер і направили у реанімаційне відділення новонароджених «Охматдиту».
Попередній діагноз був надзвичайно важким та включав:
- клапан задньої уретри,
- двобічний тяжкий міхурово-сечовідний рефлюкс 4-5 ступеня,
- ускладнення у вигляді вторинного гострого гнійного пієлонефриту,
- уросепсис,
- важку вроджену ниркову недостатність.
Керівник урологічного відділення Андрій Поцюрко зазначає: «Стан дитини був критичним, це справжнє диво, що вона вижила і народилася».
Медики фіксували у малюка гарячку, загальну гіпотонію, різку гіпотрофію тканин, а також дисфункцію всіх внутрішніх органів через тяжке ураження нирок й високі рівні сечовини і креатиніну.
Урологи швидко прийняли рішення про невідкладне хірургічне втручання. Першим етапом була операція на нирці, де виявили острівки паренхіми. Було проведено резекцію приблизно 30 см сечоводу, сформовано стому та встановлено дренаж для відтоку сечі. Одночасно, ендоскопічним шляхом через уретру виявили та зруйнували клапан задньої уретри – основну причину патології.
Результат не забарився: після операції нирка почала виділяти 400-500 мл сечі на добу, що свідчило про початок відновлення життєвих функцій і боротьбу дитячого організму.
Після стабілізації стану хлопчика лікарі взялися за другу нирку, яка мала ще важчі ураження і паренхіма якої не візуалізувалася. Через десять днів після повторного хірургічного втручання у цій нирці з’явився перший сечовий об’єм – близько 40-50 мл на добу – це було важливою ознакою відновлення органу.
«Репаративний потенціал дітей з такими вадами є надзвичайно великим. Нирка, яка раніше здавалася мертвою на УЗД, поступово почала працювати», – пояснює Андрій Поцюрко.
До порятунку малюка була залучена мультидисциплінарна команда спеціалістів, зокрема урологи, педіатри-нефрологи, неонатологи та реаніматологи. Показники сечовини та креатиніну поступово знижувалися, а загальний стан Марка значно покращився. Він успішно перейшов на повноцінне грудне вигодовування, а найголовніше – обидві його нирки почали відновлювати свої функції.
Команда лікарів, які брали участь у оперуванні новонародженого
