Село Верхня Білка розташоване за 20 кілометрів від Львова, трохи в стороні від траси Львів – Золочів. Перш ніж стати сучасним населеним пунктом із новою назвою, воно було відоме під назвою Білка Шляхетська і мало в своєму арсеналі палац та костел, що відомі ще з XV століття. У цьому матеріалі розповідаємо про те, які історичні пам’ятки збереглися до сьогодні.
Цікаво, що незважаючи на те, що на сучасному гербі села зображена пухнаста руда білка, назва села, ймовірно, походить від однойменної річки Білки. Герб має такі елементи:
– пухнаста руда білка;
– дві срібні шаблі, перехрещені вістрями вгору, що символізують шляхетство.
Автори концепції герба 2004 року, Руслан Серцелевич та Андрій Гречило, пояснюють: «Тільки люди шляхетного походження мали право вільно носити зброю, що вказує на давню назву села».
Історично село перебувало у власності шляхетської родини Влодеків. Найперша документальна згадка про Білку припадає на 1400 рік. Саме приблизно в цей період було створено римсько-католицьку парафію та зведено перший дерев’яний костел.
За інформацією сайту «Каплиці і костели України»:
– Дерев’яний храм було зруйновано під час татарського нападу.
– У 1546 році місцевий власник Фелікс Земецький профінансував будівництво мурованого костелу.
– Цей костел також постраждав під час турецько-татарських набігів 1620-1621 та 1672 років.
– Станом на 1722 рік святиня, присвячена святим Войтеху і Юрію, що мала лише один вівтар, залишалася в неремонтованому стані.
Впродовж XVIII століття храм було відновлено, до нього додали каплицю святого Івана Непомуцького та встановили нові вівтарі.
У 1820-х роках власниками села стали представники роду Уруських. Для них у Білці Шляхетській збудували класицистичний палац. За даними польської Вікіпедії:
– У 1880 році палац був перебудований Яном Сапегою.
– У 1914 році палац згорів під час спалення російською армією.
– Разом із палацом була втрачена частина архівів, накопичених із XIV століття.
Після Першої світової війни руїни палацу не відновлювали. Зараз від будівлі зберігся лише парк площею 32 гектари, який є пам’яткою садово-паркового мистецтва.
Щодо костелу св. Войцеха, то польський географічний словник Słownik geograficzny Królestwa Polskiego наводить дату 1869 року, коли відбулася ще одна перебудова з розширенням площі храму, та його повторне освячення архієпископом. Інтер’єр та зовнішній вигляд у неоготичному стилі, найімовірніше, походять саме з цієї епохи.
У 1945 році польська громада покинула село, яке тоді перейменували з Білки Шляхетської на Верхню Білку. Спочатку у костелі служив православний священник, а з 1990 року він функціонує як греко-католицька церква Покрови Пресвятої Богородиці. Це будівля, що має статус пам’ятки архітектури національного значення.
